| Куплет 1:
|
| Погляд вгору, в стелю!
|
| У тиші чотирьох кутів.
|
| Гребаний бетонний ящик.
|
| Безпардонний блок, безпонтова труна.
|
| Я знову тут запускаю думи в порожнечу.
|
| Залишилося або рвати канат, або стати на стілець.
|
| У клубах диму, 2pac синій, чума — соромно.
|
| Чую голос ззовні «Тобі труба сина».
|
| Скільки ще? |
| — Золоте питання.
|
| Скільки ще мерзотою будеш, приводом маминих сліз.
|
| Час не чекає, біжить за рік рік.
|
| Наше хрест, а живеш, як чорт!
|
| Так че, до куди їдемо, де кидаємо якоря?
|
| Там де щось світить чи на закладки на соля?
|
| Там, де тебе люблять? |
| Або де вставляють швиденько?
|
| Круче те? де? |
| Вибирай? |
| Хвилини так швидко горять!
|
| Приспів:
|
| Час почати все спочатку.
|
| Нехай удача нас не зустрічає.
|
| Забула. |
| І не мокне стоячи біля причалу.
|
| Повно повно скривджених для смутку.
|
| (Чуєш? Давай час розпочати)
|
| Час почати все спочатку.
|
| Нехай удача нас не зустрічає.
|
| Забула. |
| І не мокне стоячи біля причалу.
|
| Все одно, час нам почати, тут, все спочатку.
|
| Куплет 2:
|
| Вже сталося тут дося не мало.
|
| Ми все одно про одного — стік синігалів.
|
| Мертвий дракон сидить і просить у себе.
|
| Усі ми герої тут, але після склянки.
|
| Душа забула про Христа.
|
| З долини Філіпа повернулася половина мене.
|
| Я тут по синій дині пів календаря перегорнув.
|
| Чумній стрімкій кобилі за любов даруючи два листи.
|
| Рябі смуги екрану… кап-кап… капає з крана.
|
| У житті просто все, неправда.
|
| Душа стає мені з віком погана.
|
| Душу смикає сиве волосся у мами.
|
| І мені тут нічого ловити, навпаки лише втрачати.
|
| Самообман цього життя за роками.
|
| Пора кидати справи в ребрах, в рядах, нерях (давай).
|
| На молодість усі плани? |
| А скільки братів її залишилося там?
|
| Приспів:
|
| Час почати все спочатку.
|
| Нехай удача нас не зустрічає.
|
| Забула. |
| І не мокне стоячи біля причалу.
|
| Повно повно скривджених для смутку.
|
| (Чуєш? Давай час розпочати)
|
| Час почати все спочатку.
|
| Нехай удача нас не зустрічає.
|
| Забула. |
| І не мокне стоячи біля причалу.
|
| Все одно, час нам почати, тут, все спочатку. |