Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Настя, виконавця - Рем Дигга. Пісня з альбому Периметр, у жанрі Русский рэп
Дата випуску: 10.08.2009
Вікові обмеження: 18+
Лейбл звукозапису: Tunecore
Мова пісні: Російська мова
Настя(оригінал) |
Я перевернул вазу |
Меня опять чуть не стошнило им на рыла сразу |
В силу спазма боль напряжённого глаза |
Всё было так убого, чопорно, грязно |
Я перевернул вазу |
Меня опять чуть не стошнило им на рыла сразу |
В силу спазма боль напряжённого глаза |
Всё было так убого, чопорно, грязно |
Среди тех утех находится опасно |
Чисто залепить глаза пластырем наспех |
И я ебал все эти дешёвые басни |
Чем не видеть, не слышать, что может быть прекрасней? |
Но я ушёл далеко от их страсти |
Видимо не той масти, забыл их ипостаси |
В своей касте, тогда как в остальных |
Вижу лишь никому не нужный почерк свастики |
И эту девушку запомнил я иной |
Ту, которая дрожала, играла цветами разными |
Тело горело девственной виной |
И что теперь стало с Настей, с её страстью? |
Глаза пропали, тёртые впадины тоски и печали |
Рвали мозги на куски и молчали |
В клубах барного дыма, опьянев изрядно уж |
По щекам текла чёрная тушь |
Сергей, Серёженька, то ли приятель, то ли муж |
Что-то там про чувства, угу-м, да уж |
От вина стало пусто, и проглотила глушь |
Настюша, ну же, покушай лучше, там вон же меню ж! |
А там глушили водку палевную нераскаянные |
Были вбитыми в стулья, свалены в недра сознания |
Воняло драмой, не помогали дырявые рамы |
Дополняли гамму со стенами слитые дамы |
Шарканье стаканов, романтика выцветшей шали |
Слепые взгляды, сочащийся гной из шарма |
Это было рядом, глаза смотрели в кружки |
Какая досада. |
Убьём ее пьяными шлюшками! |
Досужие мысли, сплетни досужие |
Бесконечные обедни кормятся ужином |
Картины размыты, распиты тары |
Словно стаканы судьбы разбиты, но разлито по-новому с жаром |
Вино шептало о старом, я уже думал, спятил что ли? |
Не внял во взгляде боли |
Глаза из-под волос не глядя кололи |
Той весной отрезали обе ноги дяде Коле |
Смотрела на маму под потолком |
Глотала ком, кричала потом |
Умчала потом, отчалила с мечтами и зонтом |
Оставила полный печали маленький старенький дом |
Слезы стёрты были донельзя, до пыли |
Глаза пленили на миг и закрылись, забыли |
Ворошить то нельзя как жили |
Я видел жилы, как играли скулы, блять, но как-то все-таки жили! |
И эту суку я запомнил иной |
Другие мысли, фразы, смысл сказанного |
Сейчас она была лицом ко мне, но спиной |
И что теперь стало с Настей, что за напасти? |
Резаные запястья, дырявые вены (вены) |
Ампулы слепого счастья |
Аура выцвела давно уже (давно) |
Сожгли мосты костры разные, места грязные |
В смысле, это тут ни при чём, ни о чём? |
Она ещё дарила тепло, руками била об стол |
Кричала дурочка что, но это было не то |
Рожала в сумраке всхлипы |
Дышала тяжело, лишала меня показать себя суровым типом, |
Но мой взгляд, как враг, был дик |
И лишь, когда глотнул коньяк, на миг я обмяк и сник |
Мне было просто жалко |
Жалко ту коммуналку-свалку, дядь Колину кресло-качалку |
Глаза трёхлетнего Миши, в них немой вопрос |
Он от рождения не слышал и рождал много слез |
Жаль письма брата, одетого в камуфляж |
Письма без адресата, жаль этаж |
Жаль дом, жаль том, что дописан и закрыт |
Долистан и зарыт, и за кулисами унылый Настин вид |
Воздух свежий трезвил, да я и не пил-то толком |
Летел серым осколком |
От четырех сторон, грозивших задавить |
Меня встречал перрон, чтобы проводить |
(переклад) |
Я перевернув вазу |
Мене знову мало не знудило їм на рила відразу |
В силу спазму біль напруженого ока |
Все було так убого, манірно, брудно |
Я перевернув вазу |
Мене знову мало не знудило їм на рила відразу |
В силу спазму біль напруженого ока |
Все було так убого, манірно, брудно |
Серед тих утіх є небезпечно |
Чисто заліпити очі пластиром поспіхом |
І я ебал всі ці дешеві байки |
Чим не бачити, не чути, що може бути прекраснішим? |
Але я пішов далеко від їх пристрасті |
Мабуть не той масті, забув їх іпостасі |
У своїй касті, тоді як в інших |
Бачу лише нікому не потрібний почерк свастики |
І цю дівчину запам'ятав я інший |
Ту, яка тремтіла, грала різними квітами |
Тіло горіло незайманою виною |
І що тепер стало з Настею, з її пристрастю? |
Очі зникли, терті западини туги і печали |
Рвали мізки на шматки і мовчали |
У клубах барного диму, сп'янівши неабияк |
По щеках текла чорна туш |
Сергій, Серьоженько, чи то приятель, чи то чоловік |
Щось там про почуття, угу-м, так |
Від вина стало порожньо, і проковтнула глуш |
Настюша, ну, поїсти краще, там он меню ж! |
А там глушили горілку палевну нерозкаяні |
Були вбитими в стільці, звалені в надра свідомості |
Воняло драмою, не допомагали діряві рами |
Доповнювали гаму зі стінами злиті пані |
Шаркання склянок, романтика вицвілої шалі |
Сліпі погляди, що сочиться гній із шарму |
Це було поряд, очі дивилися в кружки |
Яка прикрість. |
Вб'ємо її п'яними повіями! |
Дозвілля думки, плітки пусті |
Нескінченні обідні годуються вечерею |
Картини розмиті, розпиті тари |
Немов склянки долі розбиті, але розлито по-новому зі жаром |
Вино шепотіло про старого, я вже думав, збожеволів чи що? |
Не прислухався до погляду болю |
Очі з-під волосся не дивлячись кололи |
Тієї весни відрізали обидві ноги дядькові Колі |
Дивилася на маму під стелею |
Ковтала грудка, кричала потім |
Помчала потім, відчалила з мріями і парасолькою |
Залишила повний смутку маленький старенький будинок |
Сльози стерті були досі, до пилу |
Очі полонили на миттю і закрилися, забули |
Ворушити те не можна як жили |
Я бачив жили, як грали вилиці, блять, але якось таки жили! |
І цю суку я запам'ятав інший |
Інші думки, фрази, сенс сказаного |
Зараз вона була обличчям до мене, але спиною |
І що тепер стало з Настей, що за напасті? |
Різані зап'ястя, діряві вени (вени) |
Ампули сліпого щастя |
Аура вицвіла давно вже (давно) |
Спали мости багаття різні, місця брудні |
У сенсі, це тут ні при чому, ні про що? |
Вона ще дарувала тепло, руками била об стіл. |
Кричала дурочка що, але це було не |
Народжувала в темряві схлипи |
Дихала важко, позбавляла мене показати себе суворим типом, |
Але мій погляд, як ворог, був дикий |
І тільки, коли ковтнув коньяк, на мить я обм'як і сник |
Мені було просто шкода |
Шкода ту комуналку-звалище, дядьку Коліну крісло-гойдалку |
Очі трирічного Михайла, у них німе питання |
Він від народження не чув і народжував багато сліз |
Жаль листа брата, одягненого в камуфляж |
Листи без адресата, шкода поверх |
Жаль будинок, шкода тому, що дописано і закрито |
Долістан і заритий, і за кулісами похмурий Настін вигляд |
Повітря свіже тверезіло, та я і не пив толком |
Летів сірим уламком |
Від чотирьох сторін, які погрожували задавити |
Мене зустрічав перон, щоб проводити |