Переклад тексту пісні Дикарь - Рем Дигга

Дикарь (оригінал)

Я не знаю, за кем правда тут.
Стал сам плут, коль врут и врут.
Стал сам бык, коль бьют и бьют,
Мой крюк, как mute.
Моя жизнь, как гора,
Арарат, Арафат, я — таракан.
Пру выше, пру, как солдат-партизан.
Бом-биди-бом — бьет в такт барабан.
Ты правда слушал?
У меня на руках кровь.
Немало по лесам сам нарубал дров.
Да, проблемы с головой,
Мне самому в**бали топором
И подрубили много вольт.
Чуешь, сын, адреналин?
Чуешь, ты, зажгли вдали?
Руку пожал, пришел Филипп.
— Здаров!
Щёки по швам ножом пили.
Я грыжу как делал
Вывожу кое-как я муляжу эту.
Всегда готов к бою, да, это «Чёкаво рекорд».
Негодяи скурены, как пэги в веках.
Не самый завидный жених.
Где накуролесил горы, туда не смотри.
И натура бесит во как самого,
Но не изменить уже,
А против воли не пойти,
Мила, пойми.
Бери все, что есть там внутри,
Поднимай всю любовь из глубин.
Она прячется там, мне не по зубам,
Без тебя не достану один.
Глубина,
Глубина,
Глубина…
Ты меня люби таким, какой я есть,
Люби таким, какой есть я.
Коли это судьба и мы здесь,
Вурдалак и чудо-невеста.
Не смотри на бардак этих мест —
Целина угля и асбеста,
Пусть их мало затронул прогресс,
Зато мы все здесь из стали, не теста.
Да, я дикарь, дикий дикарь.
Настоящее детство
Без геля, лосин, крема и дневника,
Без обид, без воды, без кокетства.
Ты шмаляй, стреляй,
Дай ран мне по центру сердца.
Прямо в меня, валяй,
Добивай по инерции, коль не отвертеться.
Я там, где редко из грязи в князи,
Где не полететь вниз — тянет наземь.
Гор не одолеть, сам в лазы лазил.
Там хитрый кастинг, наверху их там праздник.
На дереве метку намазал.
Далее вверх, детка, там газа,
Коли ты здесь и я чую ток сразу.
Между нами знай — со мной не опасно.
Уполномочен рубить всех в мясо,
Покажи того, кто грубить тебе звался,
Будь покойна, будет гроб им заказан.
Подай патроны, брат, очередь по *идарасам!
Прости за язык, с мылом не мыл,
Постараюсь не моросить, стану немым.
Только ты пойми, так сделали не мы,
А теперь я пуще, без тебя свет мне не мил.
Я — сын смуты!
Люблю эту суку, как скин скутер.
Закаленный до болевых, надутый в дуды.
Не муток, не тёрок, не блуда!
Но не стал до конца сам, как лось,
Кому по добру жить лишь в западло.
Я до*ера развалил сам всего и запорол,
Но вот тут ты открой, ей не нужен пароль теперь.
Бери все, что есть там внутри,
Поднимай всю любовь из глубин.
Она прячется там, мне не по зубам,
Без тебя не достану один.
Глубина,
Глубина,
Глубина…
Ты меня люби таким, какой я есть,
Люби таким, какой есть я.
Коли это судьба и мы здесь,
Вурдалак и чудо-невеста.
Не смотри на бардак этих мест —
Целина угля и асбеста,
Пусть их мало затронул прогресс,
Зато мы все здесь из стали, не теста.
Да, я дикарь, дикий дикарь.
Настоящее детство
Без геля, лосин, крема и дневника,
Без обид, без воды, без кокетства.
Ты шмаляй, стреляй,
Дай ран мне по центру сердца.
Прямо в меня, валяй,
Добивай по инерции, коль не отвертеться.
Рем Дигга — Дикарь.
Альбом: «Черника и Циклоп».
Февраль, 2016.

(переклад)

Я не знаю, за ким правда тут.
Став сам шахрай, коли брешуть і брехають.
Став сам бик, коли б'ють і б'ють,
Мій гачок, як mute.
Моє життя, як гора,
Арарат, Арафат, я - тарган.
Пру вище, пру як солдат-партизан.
Бом-біді-бом - б'є в такт барабан.
Ти правда слухав?
У мене на руках кров.
Чимало по лісах сам нарубав дров.
Так, проблеми з головою,
Мені самому в**бали сокирою
І підрубали багато вольт.
Чуєш, сину, адреналін?
Чуєш, ти, запалили вдалині?
Руку знизав, прийшов Філіп.
— Здоров!
Щоки по швах ножем пили.
Я грижу як робив
Виводжу абияк я муляжу цю.
Завжди готовий до бою, так, це «Чекаво рекорд».
Негідники шкурені, як пеги у віках.
Не найзавидніший наречений.
Де накуросил гори, туди не дивися.
І натура бісить у як самого,
Але не змінити вже,
А проти волі не піти,
Мила, зрозумій.
Бери все, що є там усередині,
Підіймай все кохання з глибин.
Вона ховається там, мені не по зубах,
Без тебе не дістану один.
Глибина,
Глибина,
Глибина.
Ти мене люби таким, який я є,
Люби таким, яким є я.
Коли це доля і ми тут,
Вурдалак і чудо-наречена.
Не дивися на бардак цих місць —
Цілина вугілля та азбесту,
Нехай їх мало зачепив прогрес,
Зате ми все тут зі сталі, не тесту.
Так, я дикар, дикий дикун.
Справжнє дитинство
Без гелю, лосин, крему та щоденника,
Без образ, без води, без кокетства.
Ти шмаляй, стріляй,
Дай ран мені по центру серця.
Прямо в мене, валяй,
Добивай за інерцією, якщо відвертатися.
Я там, де рідко з бруду в князі,
Де не полетіти вниз — тягне додолу.
Гір не здолати, сам у лази лазив.
Там хитрий кастинг, нагорі їхнє там свято.
На дереві мітку намазав.
Далі вгору, дитинко, там газу,
Коли ти тут і я я струм відразу.
Між нами знай - зі мною безпечно.
Уповноважений рубати всіх у м'ясо,
Покажи того, хто грубувати тобі звався,
Будь покійна, буде труна їм замовлена.
Подай патрони, брате, черга за ідарасами!
Пробач за мову, з милом не мил,
Постараюсь не морозити, стану німим.
Тільки ти зрозумій, так зробили не ми,
А тепер я більше, без тебе світло мені не мило.
Я— син смути!
Люблю цю суку, як скін скутер.
Загартований до больових, надутий у дуди.
Не муток, не терок, не блуда!
Але не став до кінця сам, як лось,
Кому по добру жити лише в западло.
Я до*єра розвалив сам всього і запорол,
Але ось тут ти відкрий, їй не потрібен пароль тепер.
Бери все, що є там усередині,
Підіймай все кохання з глибин.
Вона ховається там, мені не по зубах,
Без тебе не дістану один.
Глибина,
Глибина,
Глибина.
Ти мене люби таким, який я є,
Люби таким, яким є я.
Коли це доля і ми тут,
Вурдалак і чудо-наречена.
Не дивися на бардак цих місць —
Цілина вугілля та азбесту,
Нехай їх мало зачепив прогрес,
Зате ми все тут зі сталі, не тесту.
Так, я дикар, дикий дикун.
Справжнє дитинство
Без гелю, лосин, крему та щоденника,
Без образ, без води, без кокетства.
Ти шмаляй, стріляй,
Дай ран мені по центру серця.
Прямо в мене, валяй,
Добивай за інерцією, якщо відвертатися.
Рем Дігга - Дикун.
Альбом: «Чорниця і Циклоп».
Лютий 2016.