Переклад тексту пісні Безразличие - Рем Дигга

Безразличие (оригінал)

Я так-то совсем уже большой мальчик
По факту: не один сюжет прошёл, значит
И я далее также живу, как все
Палю, как один вышел, второй друг как сел
У всех дела давно, за это нет речи,
Но я не поверю, что пацанов подогреть нечем,
А ведь и сам, бывало, забывал по дури о них
Стрёмно, стыдно, в натуре я тип
Видимо прощаюсь, как и все, по-тихому с чувствами
И сношаясь, теряет цвет мой грустный мир
И на исходе дня ничего не скажут
Глаза человека планеты Земля — давно уж пусто в них
Этакий остров типичности
Оставил лишь один остов от личности
И бездонные зраки бездомной собаки просили,
А я просто забил.
Прости
Я проглотить могу всё, наверно
Покурить чего-нибудь, чтобы мигом вышел с тела смок со скверной
И ночью мечтать потом, как вступился за даму
И амбалу тупому синему зло всёк я первый
Мечтать, как помог там и помог там
И молиться в тайне, чтобы всё простил Бог нам
Говорить ему, что не видим, от пьянки косея, беду
И тупо стыдиться этих мыслей у друзей на виду
Да… я так могу
Я сам себе на уме, себе я враг и лгун
И кидали раньше мы в кольцо, ну, а теперь людей,
Но мне велит бес забить на всё и продолжать играть в игру!
Там чё-то бьётся в груди,
А я верю в любовь, а бес смеётся пади
Он придумал вино, всё ярко ново подшофе
И мне на веру венок, отныне сёстры — love и лавэ
И эта песня потребителя под всеми углами
Немого зрителя, чьё сердце твёрже, чем камень
Топлю в воде котят морды
Безразличие — дитя чёрта
Любя прожить все мы должны
Себя губить зачем, скажи?
Любя прожить все мы должны
Себя губить зачем, скажи?
Толстовка запущена, в катышках
Неловко за три пропущенных от матушки
Неловко, но ведь без этого щас никуда
В пору писать: отдам остатки человека в дар
Быть немыми нам нынче надо,
Но мы не мы ведь, а личи ада
Я и сам таков — сектант стаи
Почти для всех звонков всегда занят
Я спокоен, ведь пока суд не светит
Глух для плача, занят слух не этим
Пока свою беду не встретил
Мне по боку, что хоронят новорожденных в лесу в пакете
Я не мать Тереза
Африканским детям помогать не лезу
И пусть плачет сбитая в Китае Юиюи
В конце концов, я не Икона Святая, ну и ну их тогда…
Хочу в тумане от мака дозы
Трахать разведённых по-пьяне молокососок,
А вас слушать грустно, не тронут, знаю, душу чувства
Хочу лишь кушать вкусно
Называй мя грубый, злой — мне-то чё?
Я век
Домотаю тупо свой, пусть я недочеловек
Это я миру ответ дал на всё, что он мне предложил
Дайте же мне пожить
Со стороны виднее — и мы все в стороне
От нас никто не обеднеет ведь?
Спору нет
Темнота мне дом, и в ушах не стон
Лучше я махну рукой, чем пошевелю перстом
И эта песня потребителя под всеми углами
Немого зрителя, чьё сердце твёрже, чем камень
Топлю в воде котят морды
Безразличие…

(переклад)

Я вже зовсім великий хлопчик
По факту: не один сюжет пройшов, значить
І я далі також живу, як усі
Палю, як один вийшов, другий друг як сів
У всіх справи давно, за це немає мови,
Але я не повірю, що пацанів підігріти нічим,
А адже і сам, бувало, забував по дурі про них
Стрімко, соромно, в натурі я тип
Мабуть прощаюся, як і все, по-тихому з почуттями
І зносячись, втрачає колір мій сумний світ
І на виході дня нічого не скажуть
Очі людини планети Земля— давно вже порожньо в них
Такий собі острів типовості
Залишив лише один остов від особи
І бездонні зраки бездомного собаки просили,
А я просто забив.
Пробач
Я проковтнути можу все, напевно
Покурити чогось, щоб миттю вийшов з тіла смок з поганою
І вночі мріяти потім, як заступився за даму
І амбалу тупому синьому зло все я перший
Мріяти, як допоміг там і допоміг там
І молитися в таємниці, щоб все пробачив Бог нам
Говорити йому, що не бачимо, від п'янки косея, біду
І тупо соромитися цих думок у друзів на виду
Так… я так можу
Я сам собі на розумі, собі ворог і брехун
І кидали раніше ми в кільце, ну, а тепер людей,
Але мені велить біс забити на все і продовжувати грати в гру!
Там щось б'ється в грудях,
А я вірю в любов, а біс сміється пади
Він вигадав вино, все яскраво нове підшофе
І мені на віру вінок, відтепер сестри — love і лаве
І ця пісня споживача під усіма кутами
Нема глядача, чиє серце твердіше, ніж камінь
Топлю у воді кошенят морди
байдужість — дитя чорта
Люблячи прожити всі ми маємо
Себе губити навіщо, скажи?
Люблячи прожити всі ми маємо
Себе губити навіщо, скажи?
Толстовка запущена, в катушки
Незручно за три пропущені від матінки
Незручно, але без цього зараз нікуди
Пори писати: віддам залишки людини вдар
Бути німими нам нині треба,
Але ми не ми адже, а личі пекла
Я і сам такий — сектант зграї
Майже для всіх дзвінків завжди зайнятий
Я спокійний, адже поки що суд не світить
Глух для плачу, зайнятий слух не цим
Поки що свою біду не зустрів
Мені збоку, що ховають новонароджених у лісі в пакеті
Я не мати Тереза
Африканським дітям допомагати не лезу
І нехай плаче збита в Китаї Юіюї
В кінці кінців, я не Ікона Свята, ну і їх їх тоді ...
Хочу в тумані від маку дози
Трахати розведених по-п'яному молокососок,
А вас слухати сумно, не торкнуться, знаю, душу почуття
Хочу лише їсти смачно
Називай мене грубий, злий — мені че?
Я вік
Домотаю тупо свій, нехай я нелюдина
Це я світу відповідь дав на все, що він мені запропонував
Дайте мені пожити
З сторони видніше — і ми все в боці
Від нас ніхто не збідніє?
Безперечно
Темрява мені будинок, і у вухах не стогін
Краще я махну рукою, ніж поворушу пальцем
І ця пісня споживача під усіма кутами
Нема глядача, чиє серце твердіше, ніж камінь
Топлю у воді кошенят морди
Байдужість…