Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Шёл мужик, виконавця - Полковник и однополчане. Пісня з альбому Зато как погуляли, у жанрі Русский рок
Дата випуску: 16.04.2013
Лейбл звукозапису: Бомба Питер
Мова пісні: Російська мова
Шёл мужик(оригінал) |
Сторона наша мрачною кажется, |
Тёмный лес, бурелом да сычи, |
Побродить здесь не каждый отважится, |
А забрёл — так штаны не мочи. |
Недалёко от речки Кукуевой, |
С немудрёным заплечным узлом, |
Шёл мужик из Орехова в Зуево, |
Одному ему видным путем. |
Он чинил людям крыши прогнившие, |
Он построил над речкою мост, |
И цветы, с виду вроде отжившие, |
Распускались пред ним в полный рост! |
Угощал, кто страдает без курева, |
Похмелял родниковой водой. |
Шёл мужик из Орехова в Зуево |
Сильный добрый весёлый рябой. |
Бабкам с дедками репки вытаскивал, |
Обучал говорить воробьёв, |
Некрещёных водой ополаскивал, |
Закрома заполнял до краёв. |
Мысль одна полыхала в мозгу его |
Как весенний победный салют |
Передать славным жителям Зуева: |
«Их в Орехове любят и ждут» |
От проделал дорогу немалую, |
Лапти вдрызг, волдыри на ногах |
Вся одежда в пыли, щеки впалы, |
Но два розовых счастья в глазах |
И когда подходил путь к концу его |
Он прилёг в межевой полосе |
Мужика застрелили у Зуева |
Там Ореховских любят не все. |
(переклад) |
Сторона наша похмурою здається, |
Темний ліс, бурелом та сичі, |
Побродити тут не кожен наважиться, |
А забрів — так штани не мочі. |
Недалеко від річки Кукуєвої, |
З немудреним заплечним вузлом, |
Ішов мужик з Орехова в Зуєво, |
Одному йому помітним шляхом. |
Він чинив людям дахи прогнили, |
Він збудував над річкою міст, |
І квіти, що начебто віджили, |
Розпускалися перед ним на повний зріст! |
Пригощав, хто страждає без курива, |
Похмеляв джерельною водою. |
Йшов мужик із Орехова в Зуєво |
Сильний добрий веселий рябий. |
Бабусям з дідками ріпки витягав, |
Навчав говорити горобців, |
Нехрещених водою ополіскував, |
Засіки заповнював до країв. |
Думка одна палала в мозку його |
Як весняний переможний салют |
Передати славетним мешканцям Зуєва: |
«Їх у Горіхові люблять і чекають» |
Відробив дорогу чималу, |
Лапті вщент, пухирі на ногах |
Весь одяг в пилу, щоки впали, |
Але два рожевих щастя в очах |
І коли підходив шлях до кінця його |
Він прилягав у межовій смузі |
Чоловіка застрелили у Зуєва |
Там Оріхівських люблять не всі. |