Переклад тексту пісні Золушка - Пикник

Золушка (оригінал)

У Золушки много забот:
Ей надо полить огород,
И дюжину пестрых заплат
Ей надо нашить на зад.
А фея сказала ей:
«О, Золушка, будь умней,
Стыдно бегать в наряде таком,
Когда под боком королевский дом.
Ты зайдешь лишь на минутку
И сыграешь роль,
И тебе подарит шубку
Голубой король».
И грянул бал, лишь только
Солнце закатилось за бугор;
И Золушки башмак хрустальный
Произвел фурор.
И были рыцари в экстазе,
Готовы вылезти из лат;
И карлик весь стол излазил
Ногой уминая салат.
У Золушки много забот:
Ей надо водить хоровод,
Ей надо везде поспеть,
Для всех улыбаться и петь.
А голубой король был ласков
И говорил не в шутку:
«Да ты сегодня просто сказка,
И ты получишь шубку».
Надулась Золушка изрядно,
Взгляд устремляла в пустоту:
«Король, мне не нужны награды,
Меня ты принял не за ту».
А фея сказала ей:
«О, Золушка, будь умней,
Мораль — неудобный груз
Для тех, чей карман пуст».
Проигрыш
Утро ночь теснит упрямо,
Разъедает шубку моль,
Оказался грубым хамом
Голубой король.
И теперь с одной босой ногою
Носится Золушка по свету,
Ведь дело ее не простое:
Привлечь негодяев к ответу.
У золушки много забот;
Ей что-то никак не везет.
Кто б знал, что король, кто б знал,
Позарится на хрусталь.
А фея молчит и молчит,
А Золушка ночи не спит.
Но тот, кто не ведал забот
Ее никогда не поймет.

Золушка (переклад)

У Попелюшки багато турбот:
Їй треба полити город,
І дюжину строкатих латок
Їй треба нашити на зад.
А фея сказала їй:
«О, Попелюшка, будь розумнішим,
Соромно бігати в такому вбранні,
Коли під боком королівський будинок.
Ти зайдеш лише на хвилину
І зіграєш роль,
І тобі подарує шубку
Блакитний король».
І загримів бал, тільки-но
Сонце закотилося за бугор;
І Попелюшки черевик кришталевий
Зробив фурор.
І були лицарі в екстазі,
Готові вилізти з лат;
І карлик весь стіл облазив
Нігою уминаючи салат.
У Попелюшки багато турбот:
Їй треба водити хоровод,
Їй треба скрізь встигнути,
Для всіх посміхатися і заспівати.
А блакитний король був ласкавий
І говорив не жартома:
«Так ти сьогодні просто казка,
І ти отримаєш шубку».
Надулась Попелюшка добряче,
Погляд спрямовувала в порожнечу:
«Королю, мені не потрібні нагороди,
Мене ти прийняв не за ту».
А фея сказала їй:
«О, Попелюшка, будь розумнішим,
Мораль — незручний вантаж
Для тих, чия кишеня порожня».
Програш
Ранок ніч тіснить уперто,
Роз'їдає шубку моль,
Виявився грубим хамом
Блакитний король.
І тепер з одною босою ногою
Носиться Попелюшка по світлу,
Адже справа її непроста:
Залучити негідників до відповіді.
У попелюшки багато турбот;
Їй щось не везе.
Хто б знав, що король, хто б знав,
Зазіхне на кришталь.
А фея мовчить і мовчить,
А Попелюшка ночі не спить.
Але той, хто не знав турбот
Її ніколи не зрозуміє.