Переклад тексту пісні Приоткроется дверь… - Пикник

Приоткроется дверь… (оригінал)

Их к утру только хватятся.
От всего вдалеке
Три босых, три лунатика
Шли по проволоке
О своём, о неведомом,
Им напела луна,
И теперь их преследует
Мысль упрямо одна:
«В город лунный, мир безумный
Дальше, дальше от земли,
В город лунный, в мир безумный
Наши мысли унесли»
Все им мнится, все чудится,
Будто дом их не здесь,
А на звёздах заброшенных
Выше синих небес.
Уж камнями кидались в них,
Да не сбить их никак —
То укроет их облако,
То сорвется рука
В город лунный, мир безумный
Дальше, дальше от земли,
В город лунный, в мир безумный
Наши мысли унесли
Да и шут, да и шут с ними —
От всего вдалеке
Три босых, три лунатика
Шли по проволоке
В город лунный, мир безумный
Дальше, дальше от земли,
В город лунный, в мир безумный
Наши мысли унесли
ДОМ МОЙ НА ДВУХ НОГАХ
Дом мой на двух ногах
Туго обтянут кожей,
Стены, как струны звенят.
Силой неведомой сложены,
Дом мой на двух ногах
Будто от ветра шатается,
А упадет — не считается,
А упадет — не считается.
А ведь где-то
В луче света
Ангел мой играет
Гудит, стонет,
Чужих гонит
Караван-сарай,
Караван-сарай
В доме моем сторожам
Велено быть начеку,
По костяным этажам
Красные реки текут.
Стены услышат меня,
Скроют все дикое, тёмное,
Все, что таилось тогда
В дальних затерянных комнатах
А ведь где-то
В луче света
Ангел мой играет.
Гудит, стонет,
Чужих гонит…
Караван-сарай,
Караван-сарай…
Дом мой на двух ногах
Туго обтянут кожей,
А на асфальте следы
Утренний дождь уничтожит.
Дом мой на двух ногах
Новой дорогою мается,
А упадет — не считается,
А упадет — не считается…
А ведь где-то
В луче света
Ангел мой играет…

(переклад)

Їх до ранку тільки вхопляться.
Від всього вдалині
Три босих, три лунатики
Ішли по дроту
Про своє, про невідоме,
Їм настиг місяць,
І тепер їх переслідує
Думка вперто одна:
«У місто місячне, світ божевільний
Далі, далі від землі,
У місто місячне, у світ шалений
Наші думки забрали»
Все ним мнеться, все здається,
Наче будинок їхній не тут,
А на зірках занедбаних
Вище за сині небеса.
Вже камінням кидалися в них,
Так не збити їх ніяк —
Те укриє їх хмара,
То зірветься рука
У місто місячний, світ божевільний
Далі, далі від землі,
У місто місячне, у світ шалений
Наші думки забрали
Так і шарт, так і шут з ними —
Від всього вдалині
Три босих, три лунатики
Ішли по дроту
У місто місячний, світ божевільний
Далі, далі від землі,
У місто місячне, у світ шалений
Наші думки забрали
БУДИНОК МІЙ НА ДВОХ НОГАХ
Дім мій на двох ногах
Туго обтягнутий шкірою,
Стіни, як струни дзвеніть.
Силою невідомої складені,
Дім мій на двох ногах
Наче від вітру хитається,
А впаде — не вважається,
А впаде — не вважається.
А бо десь
У промені світла
Ангел мій грає
Гудить, стогне,
Чужих жене
Караван-сарай,
Караван-сарай
У будинку моєму сторожам
Велено бути напоготові,
По кістяних поверхах
Червоні річки течуть.
Стіни почують мене,
Приховують все дике, темне,
Все, що таїлося тоді
В далеких загублених кімнатах
А бо десь
У промені світла
Ангел мій грає.
Гудить, стогне,
Чужих жене...
Караван-сарай,
Караван-сарай…
Дім мій на двох ногах
Туго обтягнутий шкірою,
А на асфальті сліди
Вранці буде йти дощ.
Дім мій на двох ногах
Новою дорогою мається,
А впаде — не вважається,
А впаде — не?вважається…
А бо десь
У промені світла
Ангел мій грає…