| Ты уже не спишь,
| Ти вже не спиш,
|
| Ты готов идти со мною,
| Ти готовий йти зі мною,
|
| Боже, услышь.
| Боже, почуєш.
|
| Нам не приснится жёлтое море,
| Нам не присниться жовте море,
|
| Мы розовой птицей от счастья ли, с горя да в вешние волны,
| Ми рожевим птахом від щастя, з горя та у весняні хвилі,
|
| Мир он такой полный, ворвётся к нам в тело.
| Світ він такий повний, увірветься до нас в тіло.
|
| Какое им дело, какое им дело, что мысли такие несносные,
| Яка їм справа, яка їм справа, що думки такі нестерпні,
|
| Мы уже вышли из этого вечного поста и нищие, но чуточку личные
| Ми вже вийшли з цього вічного посту і жебраки, але трішки особисті
|
| Мы маленькой птичкой дотянем до нашей земли.
| Ми маленькою пташкою дотягнемо до нашої землі.
|
| Ты уже не спишь,
| Ти вже не спиш,
|
| Ты уже сроднился с небом,
| Ти вже зродився з небом,
|
| Спи мой малыш
| Спи мій малюк
|
| Я задыхаюсь, брошенный в небе, достигну предела,
| Я задихаюсь, кинутий у небі, досягну межі,
|
| Где мне укажут. | Де мені вкажуть. |
| Какое мне дело до ваших раскрашенных бубен,
| Яка мені справа до ваших розфарбованих бубон,
|
| Какое мне дело, что скажет, спляшет, и снова закажет новая публика,
| Яка мені справа, що скаже, спляше, і знову замовить нова публіка,
|
| Я маленькой птичкой дотяну до священной земли. | Я маленькою пташкою дотягну до священної землі. |