Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Гладиатор, виконавця - Павел Кашин. Пісня з альбому Эра Любви, у жанрі Русская авторская песняДата випуску: 31.12.2010
Лейбл звукозапису: Warner
Мова пісні: Російська мова
Гладиатор(оригінал) |
| Мы, как серая одежда, промокая под дождём, |
| Чего-то ждём, чего-то ждём, чего-то ждём. |
| Словно бледная надежда, как её ни назови, |
| Как пенька отсыреваем без любви. |
| Припев: |
| И ежедневная тревога |
| В нас прорастает, как полынь. |
| На позаброшенной дороге, |
| Где вороньё, куда ни кинь. |
| Где всё потеряно в тумане, |
| Тебя не ищет чей-то взгляд. |
| Тебя никто нигде не манит, |
| Тебе никто нигде не рад. |
| И в доме плесень и забвенье, |
| И холод, сколько ни топи. |
| Где всё разбросано, как звенья |
| Тобой разорванной цепи. |
| Проигрыш |
| Это скверная привычка заводить себе друзей, |
| Как гладиатор по дороге в Колизей. |
| Наши имена потонут в водах праздничных аллей, |
| Как имена неутонувших кораблей. |
| Припев: |
| И ежедневная тревога |
| В нас прорастает, как полынь. |
| На позаброшенной дороге, |
| Где вороньё, куда ни кинь. |
| Где всё потеряно в тумане, |
| Тебя не ищет чей-то взгляд. |
| Тебя никто нигде не манит, |
| Тебе никто нигде не рад. |
| И в доме плесень и забвенье, |
| И холод, сколько ни топи. |
| Где всё разбросано, как звенья |
| Тобой разорванной цепи. |
| Мы, как серая одежда, промокая под дождём, |
| Чего-то ждём, чего-то ждём, чего-то ждём… |
| (переклад) |
| Ми, як сірий одяг, промокаючи під дощем, |
| Чогось чекаємо, чогось чекаємо, чогось чекаємо. |
| Неначе бліда надія, як її ні назви, |
| Як пенька відволожуємося без кохання. |
| Приспів: |
| І щоденна тривога |
| У нас проростає, як полин. |
| На закинутій дорозі, |
| Де вороння, куди не кинь. |
| Де все втрачено в тумані, |
| Тебе не шукає чийсь погляд. |
| Тебе ніхто ніде не вабить, |
| Тобі ніхто ніде не радий. |
| І в будинку цвіль і забуття, |
| І холод, скільки не топи. |
| Де все розкидано, як ланки |
| Тобою розірваного ланцюга. |
| Програш |
| Це погана звичка заводити собі друзів, |
| Як гладіатор по дорозі в Колізей. |
| Наші імена потонуть у водах святкових алей, |
| Як імена невгамовних кораблів. |
| Приспів: |
| І щоденна тривога |
| У нас проростає, як полин. |
| На закинутій дорозі, |
| Де вороння, куди не кинь. |
| Де все втрачено в тумані, |
| Тебе не шукає чийсь погляд. |
| Тебе ніхто ніде не вабить, |
| Тобі ніхто ніде не радий. |
| І в будинку цвіль і забуття, |
| І холод, скільки не топи. |
| Де все розкидано, як ланки |
| Тобою розірваного ланцюга. |
| Ми, як сірий одяг, промокаючи під дощем, |
| Чогось чекаємо, чогось чекаємо, чогось чекаємо. |