| Хтось раптом розбудив у мені
|
| Небо, що біжить у холодному вікні
|
| І вічний страх як травневий сніг розтанув.
|
| Я, паперовий відважний змій,
|
| Відірвався від цих днів
|
| За мрією і разом з нею літаю.
|
| Приспів:
|
| Гей, рідна, я знаю як боляче вилами з води!
|
| Це небо так влаштоване, немає в ньому злих людей!
|
| Гей, рідна, не досить чи нитки від болю співати?
|
| Це небо таке велике, все не перелетіти!
|
| У серці сльота, а в небі тремтіння,
|
| Воно буде плакати, поки ти брешеш.
|
| І я не знаю, як із цим спати, рідна.
|
| Так влаштована ця дурість,
|
| Світ, у якому все «даси на даси»,
|
| І щоранку на абордаж, я знаю.
|
| Приспів:
|
| Гей, рідна, я знаю як боляче вилами з води!
|
| Це небо так влаштоване, немає в ньому злих людей!
|
| Гей, рідна, не досить чи нитки від болю співати?
|
| Це небо таке велике, все не перелетіти!
|
| Програш
|
| Гей, рідна, я знаю як боляче вилами з води!
|
| Це небо так влаштоване, немає в ньому злих людей!
|
| Гей, рідна, не досить чи нитки від болю співати?
|
| Це небо таке велике, все не перелетіти! |