| І вона має сукню мережів
|
| Його носять у багатьох місцях
|
| Плече висить на ній на нитці
|
| І їй потрібно ділитися
|
| З кимось теплим і турботливим
|
| І ніхто не бачить серця, яке недогодує
|
| Закохана дівчина, дівчина в сльозах
|
| Вона не бачила чоловіка, якого любить роками
|
| А її мати офіціанткою
|
| У портовому барі, добрі ласки
|
| Звідки моряки ловлять рибу на волосіні
|
| І це був один із них, який спіймав її
|
| І залишив її з дочкою
|
| Хто живе з ненавистю й любов’ю до нього в думці
|
| Закохана дівчина, дівчина в сльозах
|
| Вона не бачила чоловіка, якого любить роками
|
| Тож молода дівчина йде до води
|
| І вона кличе свого батька
|
| Але вона давно не бачила старого
|
| Так, і він завжди хвалився
|
| Просто випити та підсмажити
|
| І одного дня він покинув свою сім’ю далеко позаду
|
| Закохана дівчина, дівчина в сльозах
|
| Вона не бачила чоловіка, якого любить роками
|
| Тож її мама повертається додому випиває
|
| З якимось моряком, який думає вголос
|
| Щоб він міг залишитися з ними деякий час
|
| Тож вона заряджає пістолет своєї матері
|
| І вона стріляє в нього, коли він свистить
|
| Пісня про життя моряка в стилі
|
| Закохана дівчина, дівчина в сльозах
|
| Вона вбиває єдиного чоловіка, якого любила за останні роки
|
| І разом з ним вмирають її надії, її мрії, її страхи
|
| І вона має сукню мережів
|
| Його носять у багатьох місцях
|
| Плече висить на ній на нитці
|
| І їй потрібно ділитися
|
| З кимось теплим і турботливим
|
| Але ніхто не бачить серця, яке недогодує
|
| Ніхто не бачить серця, яке недогодує |