| Це 3049 рік
|
| Світ — це сцена, а серце — моя репетиційна кімната
|
| Слова вже зброя
|
| Я борюся за себе, а не за глядача
|
| Я вже звик до цього
|
| Виріс я зміцнів, навіть синців не відчуваю
|
| Як квітка, що виросла на краю урвища
|
| Я навчився жити з запамороченням
|
| Я витрачав час для інших, жертвуючи собою
|
| Вони ніколи не будуть мати мене, як Бенксі
|
| У житті не має значення, як далеко ти зайдеш
|
| Мають значення лише ті сліди, які ви залишаєте
|
| Я продовжу боротися за те, що моє
|
| Той, хто не знає мого минулого, не може говорити
|
| Мені шкода, що я не перестав робити помилки
|
| Я щойно навчився це робити, не повідомляючи вам
|
| Я ніколи не переставав битися
|
| Як самотня й тендітна квітка пустелі
|
| І це було не так просто
|
| Я живий
|
| Ти знаєш
|
| Що я живий
|
| Що я живий
|
| Я просто як солдат
|
| Зі страхом на плечі
|
| По дорозі
|
| Я просто намагаюся сказати
|
| Кажуть, час лікує рани
|
| Але потім спогади вбивають
|
| Вони скажуть вам причину, яка нас об’єднує
|
| Так само і серед тих, хто нас розділяє
|
| Я хочу, щоб машина часу пережила все, як було
|
| Кожну мить життя
|
| Якщо ви хочете чогось до кінця
|
| Боріться за кожну мрію
|
| Бо рано чи пізно це збувається
|
| Стоп, ой
|
| Я залишився сам
|
| Це планета, яка не є землею
|
| Де ви можете зробити все, що вам заманеться
|
| І кінець буде відправною точкою
|
| Я ніколи не переставав битися
|
| Як самотня й тендітна квітка пустелі
|
| І це було не так просто
|
| Я живий
|
| Я намагаюся боротися за себе, дитино
|
| Бо я виріс сама, дитино
|
| Бо я просто як солдат
|
| Зі страхом на плечі
|
| По дорозі
|
| Я просто намагаюся сказати
|
| Що я живий
|
| Що я живий
|
| Я просто як солдат
|
| Зі страхом на плечі
|
| По дорозі
|
| Я просто намагаюся сказати
|
| Гей, гей |