Переклад тексту пісні Irrelevant - Matthew Ryan

Irrelevant (оригінал)

There’s only one light on in the house
And that’s the light up in the hall
And it’s shining on the back of my head
And I’m concentrating hard
On the cigarette to the ashtray
From the ashtray back to my lips
So I lean up from my easy chair
I rub my three-day beard and give that thousand-yard stare
As I recall all the time and the money we spent
Before I became irrelevant
So the strawdog threw rocksalt
And the precious girl took a bow and walked
As I ran my finger over the screen door
Yeah every kiss has reeked of betrayal
Since my heroine jumped the guard rail
And decided who she wanted to be once more
Now every night I’m paralysed
By the fear of rope burns and morning light
And the smell of wet cement
Since I became irrelevant
Now memory is just a flash flood
A thick and black sticky mud
And heartache it’s like a breaking bone
It was always twelve hours on a missionary line
I think i would’ve spared some time
But I didn’t I never went home
Now it occurs to me like blinds undrawn
Or a bullet from a shotgun
That she knew long ago what it meant
To feel irrelevant
Now I’m always smiling, crying and hiding my intent
Since I became irrelevant

(переклад)

У домі горить лише одне світло
І це світло у залі
І це сяє на моїй голові
І я важко зосереджуюсь
Від сигарети до попільнички
З попільнички назад до моїх губ
Тому я підводжу ся зі мого крісла
Я потираю мою триденну бороду і дивлюся на тисячу ярдів
Наскільки я пригадую весь час і гроші, які ми витратили
До того, як я став неактуальним
Тому солом’яний пес кинув кам’яну сіль
І дорогоцінна дівчина взяла поклон і пішла
Коли я провів пальцем по екрану
Так, кожен поцілунок пахне зрадою
Так як моя героїня перескочила через перила
І знову вирішила, ким хоче стати
Тепер щовечора я паралізований
Страхом опіків мотузок і ранкового світла
І запах мокрого цементу
Оскільки я стала неактуальною
Тепер пам’ять — це лише вибух
Густа і чорна липка бруд
І душевний біль – це як ламається кістка
На місіонерській лінії завжди було дванадцять годин
Гадаю, я б прибавив трохи часу
Але я не я ніколи не йшов додому
Тепер це виникає мені як розпущені жалюзі
Або куля з рушниці
Що вона давно знала, що це означає
Відчути себе неактуальним
Тепер я завжди посміхаюся, плачу і приховую свої наміри
Оскільки я стала неактуальною