| Ви бачите ключі від моєї машини на столі
|
| Мої дорожні черевики на підлозі
|
| Це ти зазираєш за роги
|
| Дивлячись у свої сумки, запаковані біля дверей
|
| І поки я маю попрощатися
|
| Коли я приходжу додому, а ти здивований
|
| Ми зведемо твою маму з розуму
|
| А зараз виросте трава
|
| І колеса можуть змінити напрямок
|
| Але дитино, мені потрібно, щоб ти знала
|
| Що моя любов завжди закладена в камені
|
| Встановлено в камені
|
| І коли я пішов, і ти чуєш, що мама плаче
|
| І ви чуєте гнівний крик по телефону
|
| Просто пам’ятайте, дитино, ми стараємося
|
| Щоб наш дім був щасливим
|
| І хоча ми можемо метушитися та сваритися
|
| У нас із мамою все буде добре, так
|
| Ми помиримось в неділю вранці
|
| А зараз подуть бурі
|
| І хмари звільняють місце для сонця
|
| Дитино, нам потрібно, щоб ви знали
|
| Ця любов, яку ми розділяємо, завжди закріплена на камені
|
| Встановлено в камені
|
| О, хм
|
| Навіть якщо я за милі й милі
|
| Повз Плутон і Чумацький Шлях
|
| Ви ніколи не будете самотні, ні
|
| Наша любов закарбована на камені
|
| Тепер як шоссена троянда
|
| Ваша любов дає мені відчуття напрямку
|
| Дитино, мені потрібно, щоб ти знала
|
| Коли я далеко від дому
|
| Ви ніколи не будете на самоті
|
| Тому що любов, яку ми маємо, закарбована в камені
|
| Встановлено в камені |