Переклад тексту пісні Парижанка - Марина Александрова

Парижанка (оригінал)

1. Привет, подруженька, ну, надо ж, — встретиться
Семь лет ни весточки, — и вдруг, — Париж,
А помнишь, девочка, как мы невестами
Мечтали-спорили, ты что молчишь?
Глаза потеряны, давай по маленькой,
Здесь все устроено, — не край земли,
Ну, что помог тебе цветочек аленький
Ты все ждала его, цветок любви.
За годами за туманами распрощались дочки с мамами,
Улетели птицы странные за моря судеб чужих.
Вслед за счастьем переменчивым
Были юны, стали женщины,
На грехах своих повенчаны земных.
2. Привет, красавица, а я надеялась,
Что не узнаешь мол, не подойдешь
Ты отдохнуть сюда?
Слегка развеяться?
А я… живу я здесь, потом поймешь…
Ты помнишь Рыжего?
Давай по маленькой!
Все было здорово, но лишь тогда
Не удержала я цветочек аленький
Теперь живу я здесь, — моя беда.
3. Огнями пьяными Париж засветиться
Ну, что ж девочка, не закричишь?!
Куда куда же ты?!
Ну, надо ж встретиться
Семь лет ни весточки и вдруг — Париж.

(переклад)

1. Привіт, подруженько, ну, треба ж, — зустрітися
Сім років ні весточки, — і раптом, — Париж,
А пам'ятаєш, дівчинко, як ми нареченими
Мріяли-сперечалися, ти, що мовчиш?
Очі втрачені, давай по маленькій,
Тут все влаштовано, — край землі,
Ну, що допомогла тобі квіточка оленька
Ти все чекала його, квітка кохання.
За роками за туманами розпрощалися доньки з мамами,
Полетіли птахи дивні за море доль чужих.
Слідом за щастям мінливим
Були юні, стали жінки,
На гріхах своїх повінчані земні.
2. Привіт, красуне, а я сподівалася,
Що не дізнаєшся мовляв, не підійдеш
Ти відпочити сюди?
Злегка розвіятися?
А я… живу я тут, потім зрозумієш…
Ти пам'ятаєш Рудого?
Давай по маленькій!
Все було здорово, але тільки тоді
Не утримала я квіточка оленька
Тепер живу я тут, моя біда.
3. Вогнями п'яними Париж засвітитися
Ну, що ж дівчинка, не закричиш?!
Куди куди ж ти?!
Ну, треба ж зустрітися
Сім років ні весточки і раптом — Париж.