| Я в сердце камня
| Я в серце каменю
|
| не оставила на камне
| не залишила на камні
|
| От той любви, что укротить
| Від того кохання, що приборкати
|
| смогла мой нрав.
| змогла моя вдача.
|
| А ты сказал, что будет плохо
| А ти сказав, що буде погано
|
| без тебя мне.
| без тебе мені.
|
| А ты сказал, что будет плохо
| А ти сказав, що буде погано
|
| без тебя мне.
| без тебе мені.
|
| Ты так сказал и сам не знал,
| Ти так сказав і сам не знав,
|
| как был неправ.
| як був неправий.
|
| Припев:
| Приспів:
|
| Стало страшно мне, когда
| Стало страшно мені, коли
|
| Стало ясно,
| Стало зрозуміло,
|
| Что обратно ты ко мне —
| Що назад ти до мені —
|
| Ни ногой…
| Ні ногої…
|
| Мне не плохо без тебя —
| Мені непогано без тебе—
|
| Мне ужасно,
| Мені жахливо,
|
| Мне ужасно без тебя,
| Мені жахливо без тебе,
|
| Дорогой!
| Дорогий!
|
| Мне не плохо без тебя —
| Мені непогано без тебе—
|
| Мне ужасно,
| Мені жахливо,
|
| Мне ужасно без тебя,
| Мені жахливо без тебе,
|
| Дорогой!
| Дорогий!
|
| Скажи мне, как могло такое вдруг случиться?
| Скажи мені, як могло таке раптом статися?
|
| Одной никак не разобраться за двоих…
| Однією не розібратися за двох…
|
| Нам на чужих ошибках надо бы учиться,
| Нам на чужих помилках треба вчитися,
|
| А мы с тобой друг друга учим на своих.
| А ми з тобою один одного вчимо на своїх.
|
| Припев.
| Приспів.
|
| И пусть нам счастье так нечасто улыбался,
| І нехай нам щастя так нечасто посміхався,
|
| Пусть не всегда сберечь его хватает сил,
| Нехай не завжди зберегти його вистачає сил,
|
| Я знаю точно, кто в любви не ошибался —
| Я знаю точно, хто в любові не помилявся.
|
| Не ошибался только тот, кто не любил.
| Не помилявся тільки той, хто не любив.
|
| Припев:
| Приспів:
|
| Стало страшно мне, когда
| Стало страшно мені, коли
|
| Стало ясно,
| Стало зрозуміло,
|
| Что обратно ты ко мне —
| Що назад ти до мені —
|
| Ни ногой…
| Ні ногої…
|
| Мне не плохо без тебя —
| Мені непогано без тебе—
|
| Мне ужасно, | Мені жахливо, |