| Ти в сльозах не топи мій почерк, твоя донька ще жива.
|
| Нехай у розкладі долі лише хрести, але душею не ссорю в мрії
|
| І співає мені нічні пісні завірюха так, як у дитинстві ти.
|
| Приспів:
|
| В'язниці, табори та пересилки,
|
| Тільки ти, гони хмільну брехню,
|
| Не така я, вже, і бандитка,
|
| Щоб тебе не бачачи померти.
|
| Відшуміла майже без неба карусель тих далеких днів,
|
| Де витав за край хліба перегарчик твоїх гостей.
|
| І пішла я по слизьких стиках, ну, а молодість у той теплий травень
|
| В мою душу вдиралася криком знедолених пташиних зграй.
|
| Приспів:
|
| В'язниці, табори та пересилки,
|
| Тільки ти, гони хмільну брехню,
|
| Не така я, вже, і бандитка,
|
| Щоб тебе не бачачи померти.
|
| Через годину на барак зовні сивиною впаде світанок.
|
| Я могла б написати про дружбу, що рятує мене від бід,
|
| І про те, як гарний буває на тайговій річці туман,
|
| Тільки ти зрозумієш, я знаю, що все це суцільний обман.
|
| Приспів:
|
| В'язниці, табори та пересилки,
|
| Тільки ти, гони хмільну брехню,
|
| Не така я, вже, і бандитка,
|
| Щоб тебе не бачачи померти.
|
| В'язниці, табори та пересилки,
|
| Тільки ти, гони хмільну брехню,
|
| Не така я, вже, і бандитка,
|
| Щоб тебе не бачачи померти.
|
| Не така я, вже, і бандитка, мамо,
|
| Щоб тебе не бачачи померти. |