Переклад тексту пісні Письмо с севера - Катерина Голицына

Письмо с севера (оригінал)

Там, где жизнь ползет по кругу, в городе одном.
Проживала бабка с внуком, славным пацаном.
Им письмо однажды в почту кто-то положил.
Мятый лист.
Простые строчки.
Почерком чужим.
Припев:
Я прошу тебя, сыночек, ты прости меня!
За мои хмельные ночки, не казни меня!
А теперь в душе лишь малость, у меня тепла осталось, мой родной,
не проклинай меня!
Было в жизни все иначе иначе в девятнадцать лет.
Рестораны, деньги, тачки и заботы нет.
Так легко сбежать из дома, бросить малыша.
А теперь все по-другому и кричит душа.
Припев:
Я прошу тебя, сыночек, ты прости меня!
За мои хмельные ночки, не казни меня!
А теперь в душе лишь малость, у меня тепла осталось, мой родной,
не проклинай меня!
Без слезинки прочитала бабка письмецо.
Над лоскутным покрывалом дрогнуло лицо.
Там вихрастый паренечек тихо спал в ночи
И сгорели эти строчки в пламени свечи…
А на Севере далёком, с крестиком в руках,
На больничке тихо блёкла мамка паренька.
Всё куда-то порывалась, побежать в бреду
И опять слова срывались с пересохших губ.
Припев:
Я прошу тебя, сыночек, ты прости меня!
За мои хмельные ночки, не казни меня!
А теперь в душе лишь малость, у меня тепла осталось, мой родной,
не проклинай меня!
Я прошу тебя, сыночек, ты прости меня!
За мои хмельные ночки, не казни меня!
А теперь в душе лишь малость, у меня тепла осталось, мой родной,
не проклинай меня!
Мой родной, не проклинай меня!
Сынок, прости меня!

(переклад)

Там, де життя повзе коло, у місті одному.
Жила баба з онуком, славним пацаном.
Їм лист одного разу в пошту хтось поклав.
М'ятий лист.
Прості рядки.
Почерком чужим.
Приспів:
Я прошу тебе, синочку, ти пробач мені!
За мої хмільні ночі, не страти мене!
А тепер у душі лише трохи, у мені тепла залишилося, мій рідний,
не проклинай мене!
Було в житті все інакше інакше в дев'ятнадцять років.
Ресторани, гроші, тачки та турботи немає.
Так легко втекти з дому, кинути малюка.
А тепер все по-іншому і кричить душа.
Приспів:
Я прошу тебе, синочку, ти пробач мені!
За мої хмільні ночі, не страти мене!
А тепер у душі лише трохи, у мені тепла залишилося, мій рідний,
не проклинай мене!
Без сльозинки прочитала бабуся листа.
Над клаптиковим покривалом здригнулося обличчя.
Там смердючий хлопчина тихо спав у ночі
І згоріли ці рядки в полум'я свічки...
А на Північі далекому, з хрестиком у руках,
На лікарні тихо блякла мамка хлопця.
Все кудись поривалася, побігти в маячні
І знову слова зривалися з пересохлих губ.
Приспів:
Я прошу тебе, синочку, ти пробач мені!
За мої хмільні ночі, не страти мене!
А тепер у душі лише трохи, у мені тепла залишилося, мій рідний,
не проклинай мене!
Я прошу тебе, синочку, ти пробач мені!
За мої хмільні ночі, не страти мене!
А тепер у душі лише трохи, у мені тепла залишилося, мій рідний,
не проклинай мене!
Мій рідний, не проклинай мене!
Синку, пробач мені!