| Сидячи в п'яному напівтемному шинку
|
| Кільця диму випускаючи з рота,
|
| Ти стиснеш келих вина у своїй руці
|
| І зітхнеш, що не залишилося нічого.
|
| Нехай слова твої з рухами — нарізно
|
| Нехай безладних думок рветься нитка.
|
| Якщо все, про що мріялося — не збулося
|
| То, напевно, в цьому немає кого звинувачувати.
|
| Приспів:
|
| Кільця диму, кільця диму, життя порожнє, як цей дим.
|
| Пронеслося півжиття повз ось ти став зовсім сивим.
|
| Кільця диму, кільця диму і ні щастя, ні любові.
|
| Час мчить невблаганно заносячи сліди твої.
|
| Ти своє вже по світлу відмотав:
|
| Ні наречена, ні друзі не дочекалися.
|
| От і нікому сказати, як ти втомився.
|
| Опускаючись до землі, прагнути вгору.
|
| А в очах твоїх туга і в горлі — кому,
|
| Просто нікуди поспішати — ніде не чекають.
|
| Тільки в'ються кільця диму над столом,
|
| Продовжуючи незграбний свій маршрут.
|
| Приспів:
|
| Кільця диму, кільця диму, життя порожнє, як цей дим.
|
| Пронеслося півжиття повз ось ти став зовсім сивим.
|
| Кільця диму, кільця диму і ні щастя, ні любові.
|
| Час мчить невблаганно заносячи сліди твої.
|
| Кільця диму, кільця диму, життя порожнє, як цей дим.
|
| Пронеслося півжиття повз ось ти став зовсім сивим.
|
| Кільця диму, кільця диму і ні щастя, ні любові.
|
| Час мчить невблаганно заносячи сліди твої.
|
| Заносячи сліди твої… |