Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Gefesselt im Rollstuhl, виконавця - Kastelruther Spatzen. Пісня з альбому Doch die Sehnsucht bleibt..., у жанрі Музыка мира
Дата випуску: 31.12.1988
Лейбл звукозапису: Germany, Koch, Universal Music, Universal Music -
Мова пісні: Німецька
Gefesselt im Rollstuhl(оригінал) |
Er war ein Junge wie jeder andere, |
ging zur Schule und war frech |
Er liebt Sport und Mopeds |
doch dann hatte er das Pech |
Da geschah dann dieser Unfall |
an einem Regentag |
Man hat ihn überfahren |
ihn traf das Schicksal hart |
Ambulanz und Notarzt |
kämpften um sein Leben |
man flog ihn in die Klinik |
und hat nicht aufgegeben |
Nach Stunden voller Bangen |
die Mutter stand bei ihm |
da kam der Arzt ins Zimmer |
und sagte leis zu ihm: |
«Gefesselt an den Rollstuhl |
für Rest des Lebens |
doch glaube mir, mein Junge: |
Kein Tag der ist vergebens! |
Mach aus dir das Beste |
und glaub an Deine Kraft |
dann wirst Du bald vergessen |
und hast es geschafft |
Seine Welt, sie brach zusammen |
tausend Fragen stellte er sich: |
Wie konnte dies geschehen? |
Warum gerade ich? |
Seine Eltern hielten zu ihm |
halfen ihm mit Wort und Tat |
Er hört immer noch die Worte |
die der Arzt gesagt: |
«Gefesselt an den Rollstuhl |
für Rest des Lebens |
doch glaube mir, mein Junge: |
Kein Tag der ist vergebens! |
Mach aus dir das Beste |
und glaub an Deine Kraft |
dann wirst Du bald vergessen |
und hast es geschafft |
Er kämpfte hart um sich |
und studierte fürs Büro |
Heut hat er Familie |
sein Beruf, der macht ihn froh |
Er kennt den Sinn des Lebens |
durch die Menschen, die er liebt |
Mit seinem starken Willen |
hat das Schicksal er besiegt |
(переклад) |
Він був хлопчиком, як і будь-який інший |
ходив до школи і був неслухняний |
Любить спорт і мопеди |
але потім йому не пощастило |
Потім сталася ця аварія |
в дощовий день |
Його наїхали |
доля тяжко вдарила його |
лікар швидкої допомоги та швидкої допомоги |
боровся за своє життя |
його доставили в клініку |
і не здався |
Після годин страху |
з ним була його мати |
потім у палату зайшов лікар |
і тихо сказав йому: |
«Прикутий до інвалідного візка |
на все життя |
але повір мені, мій хлопчику: |
Жоден день не буває марним! |
Зробіть себе найкращим |
і вірити в свою силу |
тоді про тебе скоро забудуть |
і ти зробив це |
Його світ завалився |
він ставив собі тисячу запитань: |
Як таке могло статися? |
Чому я? |
Його батьки стояли поруч |
допоміг йому словом і ділом |
Він усе ще чує слова |
що лікар сказав: |
«Прикутий до інвалідного візка |
на все життя |
але повір мені, мій хлопчику: |
Жоден день не буває марним! |
Зробіть себе найкращим |
і вірити в свою силу |
тоді про тебе скоро забудуть |
і ти зробив це |
Він важко боровся за себе |
і навчався на офіс |
Сьогодні у нього є сім’я |
його робота робить його щасливим |
Він знає сенс життя |
через людей, яких він любить |
З його сильною волею |
доля перемогла його |