| У світлі сотень фар чужих шукаю твої — світло.
|
| У сотні осіб натовпу столичних очей твоїх — ні.
|
| Від церков до злачних місць шукаю тебе — марення.
|
| Немов пес, що з ланцюга зірвався беру слід.
|
| Приспів:
|
| Розірви канати між нами, колись було полум'я — обпали.
|
| Розведи в Москві мости, ти можеш і пропади, ти повинен, пропади.
|
| Бачить Бог, мій останній подих, буде з думками про тебе.
|
| Бачить Бог, мій останній подих, буде з думками про тебе…
|
| Хто мені нагадає, що на «ні» суду немає.
|
| Хтось сміхом не порушить, віру в мене.
|
| Ти з'явишся на мить і знову на дні,
|
| Так у яку прірву за тобою каменем мені...
|
| Приспів:
|
| Розірви канати між нами, колись було полум'я — обпали.
|
| Розведи в Москві мости, ти можеш і пропади, ти повинен, пропади.
|
| Бачить Бог, мій останній подих, буде з думками про тебе.
|
| Бачить Бог, мій останній подих, буде з думками про тебе…
|
| Розірви канати між нами, колись було полум'я — обпали.
|
| Розведи в Москві мости, ти можеш і пропади, ти повинен, пропади.
|
| Розірви канати між нами, колись було полум'я — обпали.
|
| Розведи в Москві мости, ти можеш і пропади, ти повинен, пропади.
|
| Бачить Бог, мій останній подих, буде з думками про тебе.
|
| Бачить Бог, мій останній подих, буде з думками про тебе… |