Переклад тексту пісні Тень - Идефикс

Тень (оригінал)

Не играй со мной, я не хочу
Верить в порчу, быть сволочью…
И эти мелочи колят иглами точно,
А ночью опять волосы в клочья…
Не зря я их остриг словно грехи,
Молиться не умею — отсюда стихи,
Махни на всё рукой и уходи,
Два метра до окна, туда откуда пришла.
Не играй со мной, я схожу с ума.
Лето, зима как два дня
Меняются местами, жалят укусами…
Чёрные полосы, чёртовы песни.
Оставь мне, слышишь, надежду на «если»,
Выбор между солёным и пресным.
Листом по осени я на ветру,
Тень не играй со мной в эту игру
Не играй со мной, я не хочу
Верить в порчу, быть сволочью…
И эти мелочи колят иглами точно,
А ночью опять волосы в клочья…
Не дёргай меня за нервы, я не кукла.
Узнаю тебя по стуку и по звуку,
Касанию моих волос,
Я один, но отчётливо слышу твой голос.
Я знаю точно эти твои шутки,
Когда-нибудь доведут, и мои руки
Ринутся к мылу, верёвке или к окну.
Ну, а пока — всё идёт по плану.
Медлено, не спеша, схожу с ума,
Тень страшна, когда известна глубина.
До ужаса тишина, хоть напой, а?!
Околдованный, сука, весь твой я!
В голове «нет», а на устах «да»,
Врут глаза, не ври хоть образам.
Выходи, знаю, я тут не один.
Боже, спаси грешника, аминь…
Не играй со мной, я не хочу
Верить в порчу, быть сволочью…
И эти мелочи колят иглами точно,
А ночью опять волосы в клочья…

(переклад)

Не грай зі мною, я не хочу
Вірити в псування, бути сволочею…
І ці дрібниці колять голками точно,
А вночі знову волосся на клапті…
Недаремно я їх остриг немов гріхи,
Молитися не вмію — звідси вірші,
Махни на все рукою і йди,
Два метри до вікна, туди звідки прийшла.
Не грай зі мною, я схожу з розуму.
Літо, зима як два дні
Змінюються місцями, жалять укусами.
Чорні смуги, чортові пісні.
Облиш мені, чуєш, надію на «якщо»,
Вибір між солоним і прісним.
Листом по осені я на вітрі,
Тінь не грай зі мною в цю гру
Не грай зі мною, я не хочу
Вірити в псування, бути сволочею…
І ці дрібниці колять голками точно,
А вночі знову волосся на клапті…
Не смикай мене за нерви, я не лялька.
Дізнаюся тебе по стуку і по звуку,
Торкання мого волосся,
Я один, але чітко чую твій голос.
Я знаю точно ці твої жарти,
Колись доведуть, і мої руки
Ринуться до мила, мотузки або до вікна.
Ну, а поки — все йде за планом.
Повільно, не поспішаючи, схожу з розуму,
Тінь страшна, коли відома глибина.
До жаху тиша, хоч напій, а?!
Зачарований, сука, весь твій я!
У голові «ні», а на вустах «так»,
Брешуть очі, не бреши хоч образам.
Виходь, знаю, я тут не один.
Боже, спаси грішника, амінь...
Не грай зі мною, я не хочу
Вірити в псування, бути сволочею…
І ці дрібниці колять голками точно,
А вночі знову волосся на клапті…