| Мені це якось бачилося інакше:
|
| Якщо друг, то нічого не ховає
|
| Якщо кохання, то до труни означає
|
| Звідки, квитки не оплачено?
|
| Кожен другий кликав брачо
|
| Ну і я в відповідь бубонів щось спантеличено
|
| Мені говорили— це брат чи друг,
|
| А я не розумів ці обличчя навколо
|
| Адже пам'ятаю напам'ять ті номери в мобільному телефоні
|
| Ось мої друзі, а тут уяви знайомі два,
|
| А вже я і ти й на розвору душа...
|
| Я звичайно радий, що друзів так багато
|
| Навіть не вивчити всі номери телефонів
|
| Об'єднувала стрічка магнітофона і я дурень побачив друзів серед …
|
| За п'яні клятви, дурниці про братів
|
| Ранок, погано на незнайомій хаті
|
| Чогось не вистачає на кухонному столі
|
| Телефони з номерами друзів…
|
| Відлуння... немає емоцій, немає почуттів, тільки слова
|
| Відлуння… я говорю, а ти повторюєш мене…
|
| Відлуння... немає емоцій, немає почуттів, тільки слова
|
| Відлуння… все нормально, адже ми з тобою друзі
|
| Досить банально, але все трепетно
|
| Ці квіти, побачення, кохання не на час
|
| Серенади не співав, але був упевнений:
|
| Вона мені вірна, а їй буду вірний
|
| Квіти в'януть, опадає листя
|
| Ми листуємо календарні числа
|
| Разом рік, разом два
|
| Відносини для тебе - це просто звичка
|
| Чергові цілую, чергові люблю
|
| Я кажу: вона як луна вторить
|
| Знаю, безглуздо топити горе у вині
|
| Воно, як і головно у воді не тоне...
|
| Дурна вистачить кричати! |
| Чуєш? |
| Заткнися!
|
| Що ти від мене хочеш знову?!
|
| Вгамуйся! |
| Краще розкажи де ти була вчора!
|
| І якого... дзвонять твої друзі?!
|
| Мишко — однокласник, Гриша — однокурсник
|
| Діма з роботи та який то пупсик
|
| Писав минулого тижня ще:
|
| Ніч була чудовою, дякую за все!
|
| Мені це якось бачилося інакше:
|
| Якщо друг, то нічого не ховає
|
| Якщо кохання, то до труни означає
|
| Звідки, квитки не оплачено?
|
| Відлуння... немає емоцій, немає почуттів, тільки слова
|
| Ехо… я говорю, а ти повторюєш мене
|
| Відлуння... немає емоцій, немає почуттів, тільки слова
|
| Ехо… все нормально, я люблю тебе |