| Щирий і світлий як не зручно
|
| Але з іншого боку, це та річка, яку я знаходжу в своїх жилах
|
| Злодій, моментів щастя, величезний
|
| Попри ці закриті землі, які дає життя
|
| Мені не страшно, якщо я загублю себе в тому, що відчуваю всередині, на деякий час
|
| Навіщо плакати я знаю, як і всі ті часи того життя
|
| Він уже сказав мені, що ні, тому що я чоловік і мені не потрібно жити, просячи прощення
|
| Крихкий, але такий же спритний, як до мене доходить
|
| Зрештою, ти знаєш, що завжди є те, кого ти не робиш
|
| Ніколи не надто добре
|
| Я теж намагаюся вірити в правду, але розпускаюся
|
| Бо вона вірне зло, яке не має жалю
|
| Мені не страшно, якщо я загублю себе в тому, що відчуваю всередині, на деякий час
|
| Навіщо плакати я знаю, як і всі ті часи того життя
|
| Він мені вже сказав ні, бо я чоловік
|
| І мені не треба жити, просячи прощення
|
| Я ніколи більше нічого не просив
|
| Те, що ти мені ніколи не давав
|
| Я лише намагався зрозуміти
|
| Те, що ти тоді знаєш у глибині душі, змушує мене страждати
|
| А тепер я сяю, що аж іскрию
|
| Тут внизу, а не там, тут, унизу, як падаюча зірка
|
| Падіння в польоті з нізвідки в польоті з нізвідки
|
| І горітиму в польоті вічно
|
| Як падаюча зірка, це буде. |