Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Смс, виконавця - Гарик Кричевский. Пісня з альбому Лучших 50 песен, у жанрі Шансон
Дата випуску: 31.12.2015
Лейбл звукозапису: Artur Music
Мова пісні: Російська мова
Смс(оригінал) |
Какая-то чудила, мне СМС влупила |
На старый мой мобильный телефон |
Люблю мол и скучаю, давай-ка выпьем чая |
Или куда-то вечером пойдем |
А в Это время дома, моя супруга Тома |
Послание успела прочитать |
И затаив обиду, но не подавши виду |
С работы меня стала поджидать |
Куда бежать, где скрыться, а может быть, напиться |
Или пойти, зарыться, в казино |
Или к друзьям, в Монако, там дорого однако |
Да и с Шенгенской визой, не легко |
Жена мне позвонила, и тут же сообщила |
Такое в общем господи прости |
Чтоб я пришел на базу, собрал все вещи сразу |
И пожелала доброго пути |
Бодают мысли колко, откуда эта телка |
Таких красавиц было под миллион |
Вздыхаю виновато, что дал я ей когда-то |
По-пьяни свой мобильный телефон |
Куда бежать, где скрыться, а может быть, напиться |
Или пойти, зарыться, в казино |
Или к друзьям, в Майами, но там у них цунами |
Да и опять же с визой, не легко |
Стою я у порога, в смятении немного |
Пытаясь фейсом не уткнуться в грязь |
Легенда мол такая, в упор ее не знаю |
Всему виною сотовая связь |
Разделся я в прихожей, спокойно все похоже |
Жена на кухне, дети во дворе |
Расслабился я было, и тут моя Томила |
Меня огрела скалкой по башке |
отбивка |
Очнулся я, в больнице, живой, как говорится |
В тугих бинтах и гипс, наперевес |
И вспоминаю время, когда людское племя |
Не знало, что такое, СМС |
И вспоминаю время, когда людское племя |
Не знало, что такое, СМС |
(переклад) |
Якась дивила, мені СМС влупила |
На мій старий мобільний телефон |
Люблю мовляв і скучу, давай вип'ємо чаю |
Або кудись увечері підемо |
А в Це час удома, моя дружина Тома |
Послання встигла прочитати |
І затаївши образу, але не подавши виду |
З роботи мене почала чекати |
Куди бігти, де сховатися, а може, напитися |
Або піти, закопатись, у казино |
Або до друзів, в Монако, там дорого однак |
Та й з Шенгенською візою, не легко |
Дружина мені зателефонувала, і тут ж повідомила |
Таке в загальному господи вибач |
Щоб я прийшов на базу, зібрав всі речі відразу |
І побажала доброї дороги |
Бадять думки колко, звідки ця телиця |
Таких красунь було під мільйон |
Зітхаю винно, що дав я їй колись |
По-п'яні свій мобільний телефон |
Куди бігти, де сховатися, а може, напитися |
Або піти, закопатись, у казино |
Або до друзів, в Майамі, але там у них цунамі. |
Так і знову ж із візою, не легко |
Стою я у порогу, в сум'ятті трохи |
Намагаючись фейсом не вткнутися в бруд |
Легенда мовляв така, впритул її не знаю |
Всьому виною стільниковий зв'язок |
Роздягнувся я в передпокої, спокійно все схоже |
Дружина на кухні, діти у дворі |
Розслабився я було, і тут моя Томіла |
Мене обігріла качалкою по голові |
відбиття |
Прокинувся я, в лікарні, живий, як то кажуть |
У тугих бинтах і гіпс, наперевагу |
І згадую час, коли людське плем'я |
Не знало, що таке, СМС |
І згадую час, коли людське плем'я |
Не знало, що таке, СМС |