| «Нарешті після нескінченних пошуків я знайшов його темного принца!
|
| Я пробирався на найвищу гору й знайшов, як він сміється
|
| Його трон зроблений із гнилих туш мого народу
|
| Щоб убити його, їхній лідер повинен перемогти їх усіх, я повинен перемогти! |
| Це мій єдиний
|
| Шанс
|
| Щоб врятувати все, заради чого я жив!
|
| СТРАХ... я повинен залишатися сильним, це було важко, і я втратив більшість своїх близьких
|
| Це для них, це для країни Драконів!!!
|
| ПОМРИ, злісна викривлена істота... ПОМРИ!!!»
|
| Очі в очі, з нашими долями
|
| Меч до меча, Звільнить одного
|
| Від світла до темряви, майбутнє буде встановлено
|
| Темрява до світла, це буде кінець
|
| Годинами ми билися
|
| Поранений і втомлений, якому не видно кінця
|
| Буря наближається
|
| Ми стоїмо на найвищій горі
|
| Сталь проти сталі, коли ми знову б’ємо
|
| Віч-на-віч ми будемо боротися на смерть
|
| Тоді смертний удар став на коліна
|
| Уся надія зникла, країна Драконів приречена
|
| Оскільки я стікаю кров’ю
|
| Моє життя витікає
|
| У світі, який тепер охоплює темрява
|
| Зло починає рости
|
| Незабаром настане кінець світу, і все хороше помре
|
| Хоча клан драконів виживе
|
| Колись у майбутньому може з’явитися герой
|
| Але чи можуть вони протриматися так довго?
|
| (Соло: O. M, N. M)
|
| Зів’ялі ліси, домівки ельфів занепали
|
| Зруйнованих гір гномів більше не буде
|
| У зруйнованих містах люди повільно вмирають
|
| Гіркі пустки, по яких марширують темні
|
| Нічого не щадить
|
| Усе на їхньому шляху буде знищено
|
| Їхнє панування терору
|
| Ледве почався
|
| Тепер орди ночі починають своє свято перемоги
|
| Спалюють і вбивають все
|
| Темні хмари вкривають все небо, і починає падати чорний дощ
|
| І це буде робитися, щоб минули століття
|
| Минуло сто років, настав час завдати удару у відповідь
|
| Час знову підняти мечі й щити
|
| Але хто цього разу поведе нас, армії світла?
|
| У лігві драконів народжується надія… |