Переклад тексту пісні Земля мечтаний - Дети лабиринта

Земля мечтаний (оригінал)

Готов к отплытию корабль.
Как звезды океан мерцает,
Раскрыв пред взором свои дали,
Он нас к себе зовет и манит.
Родную землю оставляем,
Которая нам все прощала…
И ветер, парус раздувая,
Уносит прочь нас от причала.
Как скоро мы вернемся
не знает никто.
И нам лишь остается —
жить сегодняшним днем.
Рискуя, мы плывем вперед,
сквозь бури и тьму.
Мы верим в то, что найдем
вдали мечту свою.
И вот достигли, наконец,
Мы острова своих мечтаний
И счастью не было границ
От помутнения сознанья…
Хотелось нам всю жизнь отдать
Лишь праздности и наслажденью,
Тогда мы не могли понять,
Что остров грез — греха творенье.
И это все вдруг осознав,
мы поняли, как слепы были…
Ведь счастье наше было там,
откуда мы давно уплыли.
Вновь ветер дунул в паруса,
понес корабль наш обратно.
К земле, что все прощала нам,
и все давала безвозвратно…

(переклад)

Готовий до відплиття корабель.
Як зірки океан мерехтить,
Розкривши перед поглядом свої дали,
Він нас до себе кличе і манить.
Рідну землю залишаємо,
Яка нам все прощала…
І вітер, вітрило роздмухуючи,
Забирає нас від причалу.
Як скоро ми повернемося
не знає ніхто.
І нам лише залишається —
жити сьогодняшнім днем.
Ризикуючи, ми пливемо вперед,
крізь бурі і темряву.
Ми віримо в те, що знайдемо
вдалині мрію свою.
І ось досягли, нарешті,
Ми острова своїх мрій
І щастя не було кордонів
Від помутніння свідомості…
Хотілося нам все життя віддати
Лише ледарства і насолодою,
Тоді ми не могли зрозуміти,
Що острів мрій - гріха творіння.
І це все раптом усвідомивши,
ми зрозуміли, як сліпі були…
Адже щастя наше було там,
звідки ми давно відпливли.
Знову вітер дунув у паруса,
поніс наш корабель назад.
До землі, що все прощала нам,
і все давала безповоротно...