Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Синее нёбо принимает меня, виконавця - Дети лабиринта. Пісня з альбому Амплуа страха, у жанрі Метал
Дата випуску: 30.09.2000
Вікові обмеження: 18+
Лейбл звукозапису: Nikitin Music Group
Мова пісні: Російська мова
Синее нёбо принимает меня(оригінал) |
Синее небо принимает меня |
снова в свои объятья. |
Я свободен как прежде, я будто дитя, |
появившийся, только, на свет. |
Я как птица лечу высоко над землей, |
и сверху на людей глядя, |
Понимаю, как много теряют они |
от того, что у них крыльев нет. |
Я никогда не вернусь обратно на землю, |
Я буду вечно жить среди облаков… |
Меня зовет небо, и лишь ему я внемлю, |
Оно навек избавит меня от земных оков!!! |
Мои крылья несут меня сквозь облака, |
к сияющему в вышине Солнцу; |
Я лечу через звездную радугу снов, |
появившуюся после дождя. |
И я слышу вокруг себя странные звуки, |
зовущие в даль голоса… |
Я лечу, и меня не тревожат те муки, |
которые давала земля. |
Я никогда не вернусь обратно на землю, |
Я буду вечно жить среди облаков… |
Меня зовет небо, и лишь ему я внемлю, |
Оно навек избавит меня от земных оков!!! |
Черные ангелы зовут меня в ад, |
белые ангелы в Рай… |
Но я уверен, что мое место здесь |
и я сказал им, прощай! |
Я не настолько грешен для преисподней, |
и не готов для входа в Эдем, |
Я буду жить в этом солнечном небе, |
и погибну там на земле. |
Я никогда не думал о небесной свободе, |
Я никогда не летал ночью во сне, |
И о том, что сейчас чувствую в небосводе, |
Я никогда не мечтал на грешной земле. |
(переклад) |
Синє небо приймає мене |
знову в свої обійми. |
Я вільний як раніше, я ніби дитя, |
що з'явився, тільки, на світло. |
Я як птах лечу високо над землею, |
і зверху на людей дивлячись, |
Розумію, як багато вони втрачають |
від того, що у них крил немає. |
Я ніколи не повернуся назад на землю, |
Я вічно житиму серед хмар… |
Мене кличе небо, і тільки йому я послухаю, |
Воно навік позбавить мене від земних оков! |
Мої крила несуть мене крізь хмари, |
до сяючого у висоті Сонця; |
Я лікую через зоряну веселку снів, |
що з'явилася після дощу. |
І я чую навколо себе дивні звуки, |
кличу в далечінь голоси ... |
Я лікую, і мене не турбують ті муки, |
які давала земля. |
Я ніколи не повернуся назад на землю, |
Я вічно житиму серед хмар… |
Мене кличе небо, і тільки йому я послухаю, |
Воно навік позбавить мене від земних оков! |
Чорні ангели звуть мене в пекло, |
білі ангели в Рай… |
Але я впевнений, що моє місце тут |
і я сказав їм, прощай! |
Я не настільки грішний для пекла, |
і не готов для входу в Едем, |
Я житиму в цьому сонячному небі, |
і загину там на землі. |
Я ніколи не думав про небесну свободу, |
Я ніколи не літав уночі уві сні, |
І про том, що зараз відчуваю в небосхилі, |
Я ніколи не мріяв на грішній землі. |