Переклад тексту пісні Миг отчаяния - Дети лабиринта

Миг отчаяния (оригінал)

Я прожил тысячу лет,
Прошел сквозь ясность и бред.
И всю мою вечность, куда б ни кинул я взор —
Видел таинственный свет,
Меня хранящий от бед,
Не оставлявший меня до сих пор…
Теперь моя жизнь коротка,
Не будет длиться века,
И при мысли об этом я смотрю на нее:
Вижу что совершил,
Помню тех, кого я любил,
Понимая, что все это было, но давно уж прошло…
Да!
Все давно уж прошло,
А я остался свой век доживать …
Да!
Мне теперь все равно
Где мне жить и где умирать…
Может это лишь души крик,
Живущей где-то во мне,
Получившей голос на миг,
И кричащей теперь в ночной тьме?
Дом мой сгорел дотла
И мне некуда больше идти.
Я один, словно в этом небе луна,
Я стою на обрыве скалы.
Хочется броситься вниз…
Тянет бездна меня…
Но это лишь ночи каприз,
Пришедший из белого дня…
Я прожил тысячу лет,
Прошел сквозь ясность и бред.
И всю мою вечность, куда б ни кинул я взор —
Видел таинственный свет,
Меня хранящий от бед,
Не оставлявший меня до сих пор…

Миг отчаяния (переклад)

Я прожив тисячу років,
Пройшов крізь ясність і марення.
І всю мою вічність, куди б не кинув я погляд
Бачив таємниче світло,
Мене що зберігає від бід,
Той, хто не залишав мене досі...
Тепер моє життя коротке,
Не триватиме століття,
І при думці про цьому я дивлюся на ні:
Бачу що здійснив,
Пам'ятаю тих, кого я любив,
Розуміючи, що все це було, але давно вже минуло…
Так!
Все давно вже минуло,
А я залишився свій вік доживати…
Так!
Мені все одно
Де мені жити і де вмирати…
Може це лише душі крик,
Той, хто живе десь у мені,
Отримала голос на миг,
І що кричить тепер у нічній пітьмі?
Дім мій згорів ущент
І мені нікуди більше йти.
Я один, ніби в цьому небі місяць,
Я стою на обриві скелі.
Хочеться кинутися вниз.
Тягне безодня мене ...
Але це лише ночі каприз,
Той, хто прийшов з білого дня...
Я прожив тисячу років,
Пройшов крізь ясність і марення.
І всю мою вічність, куди б не кинув я погляд
Бачив таємниче світло,
Мене що зберігає від бід,
Той, хто не залишав мене досі...