| Після наїзду пил осідає
|
| Здивований завданою шкодою
|
| Я не знаю, чому ми вибираємо дороги, якими їдемо
|
| Або як життя могло так розплутуватися
|
| Ми живемо своїм життям відтоді й дотепер
|
| Милосердям, отриманим над знаком на нашому чолі
|
| До серця я зберу те, що чотири вітри розвіють
|
| І окреслюю своє життя до і після
|
| Одного разу трюк світла змусив мене повірити
|
| З кожного дерева палав червоний вогонь
|
| Ми трималися за руки, коли наближався вечір
|
| Я простив собі те, чого не просив у неї
|
| Одного разу я бачив небо, заповнене падаючими зірками
|
| Ударився головою в темряву, і від цього залишився шрам
|
| Тримався занадто міцно, перш ніж відпустити
|
| Потім простив собі те, чого не знав
|
| Ми живемо своїм життям відтоді й дотепер
|
| Милосердям, отриманим над знаком на нашому чолі
|
| До серця я зберу те, що чотири вітри розвіють
|
| І окреслюю своє життя до і після
|
| Я простяг свою душу на п’ятдесят станів
|
| Я жив на випарах і релігійних кукурудзяних пластівцях
|
| І одного разу мені снилося, що мої черевики схудлі й потерті
|
| І пробачила собі те, що не має значення
|
| Бог сказав: «Каїне, де твій брат?»
|
| І хто скаже його горе-матері?
|
| Якову снився ангел, назвав його ім’я
|
| І він ніколи не був таким самим
|
| Ми живемо своїм життям відтоді й дотепер
|
| Милосердям, отриманим над знаком на нашому чолі
|
| До серця я зберу те, що чотири вітри розвіють
|
| І окреслюю своє життя до і після |