Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Schnee, виконавця - Blumfeld. Пісня з альбому Verbotene Früchte, у жанрі Иностранный рокДата випуску: 27.04.2006
Лейбл звукозапису: Kontor
Мова пісні: Німецька
Schnee(оригінал) |
| Noch trägt die Welt ihr weißes Kleid |
| Die Nacht hat alles zugeschneit |
| Ich stehe am Fenster da und schaue auf den Schnee |
| Und weiß wie Schnee ein Blatt Papier |
| Liegt da und fragt «wie geht es dir?» |
| Ich mache mir meinen Reim und singe, was ich sehe |
| Die Möwen, sie kreisen in Scharen vorm Fenster |
| Die Briefträger kommt und bahnt sich seinen Weg |
| Wie alles andächtig schweigt in der Früh |
| Und ich sehe wie die Eisblumen blühen |
| Und hoch vom Himmelszelt, rieselt es und fällt, der Schnee |
| Es liegt noch Schnee und ich sitze hier |
| Gedankenschnee auf dem Papier |
| Die Gegend glänzt und auf den Dächern schmilzt der Schnee |
| Ich will nicht aus dem Staunen raus |
| Gehe in den Schnee durchs Treppenhaus |
| Die Kälte klirrt und man kann seinen Atem sehen |
| Ein Nachbar streut Salz auf die spiegelnden Straßen |
| Und jeder, der geht, hinterlässt seine Spur |
| Unter den Füßen im Takt |
| Mit jedem Schritt knirscht es und knackt |
| Und ich hab Lust zu gehen durch ein weißes Wehen, im Schnee |
| Noch trägt die Welt ihr weißes Kleid |
| Es hat den ganzen Tag geschneit |
| Der Fluß steht still und starr, die Krähe hackt den Schnee |
| Und auf dem Tisch mein Blatt Papier |
| Liegt da und fragt «wie geht es dir?» |
| Die Landschaft leuchtet blau, ich singe, was ich sehe |
| Die Glocken am Abend, sie läuten zur Dämmerung |
| Und Schneeflocken tanzen vorm Fenster dazu |
| Eisig und weiß liegt die Flur |
| Es wird Nacht und es schweigt die Natur |
| Ein Anblick so vertraut, noch einmal und es taut, der Schnee |
| (переклад) |
| Світ досі носить свою білу сукню |
| Вночі все випало снігом |
| Я стою біля вікна і дивлюся на сніг |
| І білий, як сніг, аркуш паперу |
| Лежить там і питає «як справи?» |
| Я складаю свою риму і співаю те, що бачу |
| Чайки кружляють зграями перед вікном |
| Приходить листоноша і пробирається |
| Як все побожно мовчить вранці |
| І я бачу, як цвітуть морозні квіти |
| А високо в небі стікає і падає сніг |
| Ще лежить сніг, а я сиджу тут |
| Сніг думок на папері |
| Місцевість блищать, а на дахах тане сніг |
| Я не хочу переставати дивуватися |
| Пройдіть сходами по снігу |
| Холод дзвонить, і ви бачите його дихання |
| Сусід посипає сіль на світловідбиваючі вулиці |
| І кожен, хто залишає, залишає свій слід |
| Під ногами в такт |
| Він хрумтить і тріскається на кожному кроці |
| І я відчуваю, як іду крізь білий вітерець, по снігу |
| Світ досі носить свою білу сукню |
| Весь день йшов сніг |
| Річка стоїть нерухома й застигла, ворона рубає сніг |
| І мій аркуш паперу на столі |
| Лежить там і питає «як справи?» |
| Пейзаж світиться синім, я співаю, що бачу |
| Дзвони ввечері, вони дзвонять у сутінках |
| А перед вікном танцюють сніжинки |
| Коридор крижаний і білий |
| Настає ніч і природа мовчить |
| Знову таке знайоме видовище, і сніг тане |