Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні La cour des grands, виконавця - Bigflo & Oli. Пісня з альбому La cour des grands, у жанрі Рэп и хип-хоп
Дата випуску: 23.06.2016
Лейбл звукозапису: Polydor France
Мова пісні: Французька
La cour des grands(оригінал) |
Alors les petits? |
Quoi de neuf depuis la dernière fois? |
Vous vous sentez prêts c’est ça? |
Vous n’avez plus… le trac? |
C’est l’histoire de deux frères, qui écrivent dans leurs chambres |
Qui sont tombés dans l’rap par hasard et qui tentent leur chance |
Qui sentent les rouages qui s’enclenchent, les anciens rois qui flanchent |
Il est grand temps que les temps changent c’est l’moment |
Sèche tes larmes et prépare ta lame, viens avec nous |
Mets-toi dans l’coup, viens rallumer la flamme |
Pour nous c’est plus que du rap, c’est toute notre vie |
C’est plus que des fans, c’est toute notre ville |
C’est pas une question d'âge, pas une question d’couleur |
Pas une question d’race, de poids ou de physique |
Mais c’est une question d'âme, c’est une question d’douleur |
C’est une question de rage, d’foi et de musique |
Et peut-être bien qu’on s’trompe, qu’c’est nous les cons, mais viens on va |
s’lancer |
Et puis si on aura pas changé le monde, au moins nous on aura changé |
P’t-être qu’on s’prend pour c’qu’on n’est pas, qu’on n’est pas encore prêts |
On est devant la grande porte, a-t-on choisi la bonne clé? |
Balance le beat que j’rappe, que j’claque, que j’frappe, que j’montre qu’on a |
la dalle |
Qu’on en a marre de ces types qui ne disent rien devant le mic' |
Qui nous prennent de haut, qui nous rabaissent, qui s’moquent, qui nous mentent |
Qui changent de discours selon le produit qu’ils nous vendent |
Ils font du rap comme ils pourraient faire du sport |
Moi j’fais jamais de sport, car j’passe mon temps à faire du rap |
J’veux l’vivre à en crever, Oli m’a dit d’viser très haut |
Alors on a taffé, gratté pour des (yeah yeah yo) |
Le vent tourne comme la roue |
Je n’tends plus la joue, franchement faut qu’j’t’avoue |
J’ai peur, souvent les gens m’poussent à bout |
J’me sens plus jaloux, y’a rien d’plus tabou qu’le cœur |
Traverser le miroir, je rêve de les rejoindre |
Aide-nous à leur dire qu’on a faim, qu’on est pleins, qu’ils peuvent nous |
craindre |
Nous on n’a pas une vie de voyous, pas une tête de durs |
Donc on fera pas rêver les petits bourges en manque d’aventures |
Décidément j’ai du mal à me faire à l’idée que la fin déboule, faut que tu |
saches |
J’entends des voix dans mon lit, seul la nuit qui me disent «Biggy nan faut pas |
que tu lâches» |
Je donnerai de mon temps, de ma voix et des milliers de lignes, des millions de |
phrases |
Et puis je les entends qui débitent des conneries à longueur de temps, |
ils ont pas passé l'âge |
Ils font semblant d’pas nous entendre, semblant de pas nous voir |
Mais les petits ont grandi dans l’noir, on vient prendre le pouvoir |
Depuis longtemps, on attend, chaque jour on apprend |
On veut rentrer dans la cour des grands |
La cour des grands, c’est ça… |
Mais pour qui vous vous prenez? |
Vous n’avez encore rien fait, rien accompli |
Et toi Oli, tu as quelques chose à leur dire? |
Le soleil va s’lever, ici tout est plus calme |
Dans mon cocon familial, loin des paillettes de la capitale |
La même chambre d’enfant, sans rideau ni coulisses |
Les posters nous observent et reflètent nos fous rires |
Venez on rappe la vraie vie, et tout c’qui nous ressemble |
J’vais l’crier fort pour ceux qui sont partis qu’ils puissent aussi m’entendre |
Fini de faire les cons, prenez ce son comme un attentat |
On m’dit «assure, hein, fais du bon, ça fait trop longtemps qu’on attend ça» |
Des heures pour une photo, des lettres qu’ils n’ont pas lues |
J'étais comme un visiteur de musée qui parlait aux statues |
Fan de rap, devant la glace j’ai chialé trop d’textes |
Donc venez débrancher mon micro si un jour j’prends la grosse tête |
Et j’y crois, comme un fou qu’attend l’retour d’sa femme |
J’ai pas l’choix, on va l’faire au moins pour les deux-trois fans |
La chance on va la prendre, tu vas entendre nos voix |
Ceux qui n’ont pas donné d’coup d’pouce vont s’en mordre les doigts |
Demain c’est nous, la barre est haute qui peut la décrocher? |
Sur un tas de projets, on va tous les faucher |
Avec ou sans trophée, la vie on va croquer |
Ça fait trop longtemps qu’on veut l’faire |
Car cet album sera la trace de notre passage sur Terre |
Ils seraient capables de nous vendre du silence |
Une salle vide face à un grand pianiste, un zénith plein pour un rappeur qui |
ment |
Les graines de stars se plantent, le succès n’est qu’illusoire |
Car même en haut d’l’affiche il faut redescendre pour la voir |
On a besoin de vous, c’est le départ d’une nouvelle ère, la plupart de nos pas, |
on les fait entre frères |
On peut pas s’planter y’aura jamais de plan B, faut r’monter la pente après, |
sinon, on va s’planter |
Depuis tout petits la musique nous suit, on a faim tiens toi bien on va changer |
les règles |
Monte le son dans ton casque ils entendent que mon rap on veut lire notre rêve |
sur le bord de tes lèvres |
À deux, on est plus forts et avec vous, plus encore |
On est parés, on va jeter un pavé dans l’eau qui dort |
Depuis longtemps, on attend, chaque jour on apprend |
On veut rentrer dans la cour des grands |
Mais le chemin sera long |
Et il reste encore beaucoup de marches à gravir |
Bonne chance |
Quant à nous, on se reverra c’est sûr |
(переклад) |
Отже, маленькі? |
Що було з минулого разу? |
Ви відчуваєте себе готовим? |
Ви більше не... нервуєте? |
Це історія двох братів, які пишуть у своїх кімнатах |
Хто випадково потрапив у реп і хто спробує щастя |
Які відчувають гвинтики, які зачіпають, старих королів, які зазнають невдачі |
Часам давно пора змінитися |
Висушіть сльози та приготуйте лезо, ходіть з нами |
Зайди в нього, прийди знову запалити полум’я |
Для нас це більше, ніж реп, це все наше життя |
Це більше ніж уболівальники, це все наше місто |
Це не питання віку, не питання кольору |
Не питання раси, ваги чи статури |
Але це питання душі, це питання болю |
Це про лють, віру та музику |
І, можливо, ми помиляємося, ми ідіоти, але давайте ходімо |
розпочати |
І тоді, якщо ми не змінимо світ, то принаймні змінимося |
Можливо, ми приймаємо себе такими, якими ми не є, до чого ще не готові |
Ми перед великими дверима, чи правильно вибрали ключ? |
Розмахуйте такт, який я читаю, що я ляплю, що я б'ю, що я показую, що у нас є |
плита |
Що ми втомилися від цих хлопців, які нічого не говорять перед мікрофоном |
Хто дивиться на нас зверхньо, хто нас принижує, хто сміється з нас, хто бреше нам |
Які змінюють свою мову відповідно до товару, який нам продають |
Вони читають реп, ніби вміють займатися спортом |
Я ніколи не займаюся спортом, тому що проводжу час, читаючи реп |
Я хочу прожити це до смерті, Олі сказав мені, щоб цілівся дуже високо |
Тож ми пихнули, почухалися (так, так, йо) |
Вітер обертається, як колесо |
Я більше не повертаю щоки, чесно кажучи, мушу зізнатися |
Мені страшно, люди часто доводять мене до межі |
Я відчуваю більше ревнощів, немає нічого більш табу, ніж серце |
Хрест дзеркало, я мрію приєднатися до них |
Допоможіть нам сказати їм, що ми голодні, ми сити, вони можуть |
боятися |
У нас немає бандитського життя, у нас немає жорсткої голови |
Тому ми не будемо змушувати маленькі міста мріяти про пригоди |
Мені, безперечно, важко звикнути до думки, що кінець наближається, ти повинен |
знати |
Я чую голоси в своєму ліжку, тільки вночі кажуть мені: «Біггі, не треба |
що ти відпустив" |
Я віддам свій час, свій голос і тисячі рядків, мільйони |
речення |
А потім я чую, як вони весь час вимовляють дурниці, |
вони не пройшли віку |
Вони роблять вигляд, що нас не чують, роблять вигляд, що не бачать |
Але маленькі виросли в темряві, ми прийшли взяти владу |
Довго чекаємо, щодня вчимося |
Ми хочемо вийти у вищу лігу |
Вища ліга, ось і все... |
Але ким ти себе вважаєш? |
Ви ще нічого не зробили, нічого не досягли |
А ти, Олі, маєш що їм сказати? |
Зійде сонце, тут все спокійніше |
У моєму сімейному коконі, далеко від блискіток столиці |
Така ж дитяча кімната, без штор і гірок |
Плакати спостерігають за нами і відображають наше хихикання |
Давайте читатиме реп у реальному житті, і все, що на нас схоже |
Я буду голосно кричати тим, хто пішов, щоб вони теж мене почули |
Більше не дуріти, сприйміть цей звук як напад |
Вони мені кажуть "запевняю, ну, роби добро, ми надто довго цього чекали" |
Години на картинку, листи не читали |
Я був як відвідувач музею, який розмовляє зі статуями |
Фанат репу, перед дзеркалом я виплакала забагато текстів |
Тож приходь і відключай мій мікрофон, якщо одного дня я візьму велику голову |
І я вірю в це, як божевільний, що чекає повернення дружини |
У мене немає вибору, ми зробимо це хоча б для двох-трьох уболівальників |
Якщо ми скористаємося шансом, ви почуєте наші голоси |
Ті, хто не поставив великий палець вгору, будуть кусати пальці |
Завтра це ми, планка висока, хто зможе її отримати? |
На купі проектів ми їх усіх покосимо |
З трофеєм чи без, життя ми будемо їсти |
Ми надто довго хотіли це зробити |
Тому що цей альбом буде слідом нашого проходження на Землі |
Вони змогли б продати нам тишу |
Порожня кімната перед великим піаністом, повний зеніт для репера, який |
лежить |
Насіння зірок посіяно, успіх лише примарний |
Тому що навіть у верхній частині плаката потрібно спуститися, щоб побачити це |
Ти нам потрібен, це початок нової ери, більшість наших кроків, |
ми робимо їх між братами |
Ми не можемо зіпсуватися, ніколи не буде плану Б, потім потрібно піднятися на схил, |
інакше ми зіпсуємось |
З дитинства за нами йде музика, ми голодні, тримайся міцно, ми змінимося |
правила |
Збільште звук у вашому шоломі, вони чують, що мій реп ми хочемо прочитати нашу мрію |
на краю твоїх губ |
Разом ми сильніші, а з вами ще більше |
Ми готові, бруківку кинемо у сплячу воду |
Довго чекаємо, щодня вчимося |
Ми хочемо вийти у вищу лігу |
Але дорога буде довгою |
І попереду ще багато сходинок |
Удачі |
Що стосується нас, то ми обов'язково зустрінемося знову |