Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Между завтра и ночью (Город), виконавця - Алексей Костюшкин. Пісня з альбому Города и небеса, у жанрі Русская авторская песня
Мова пісні: Російська мова
Между завтра и ночью (Город)(оригінал) |
Видишь, эти улицы застыли на века и никуда не приведут. |
Видишь, эти площади окутала тоска — на них не пляшут, не поют. |
Видишь, эти вороны кружат над головой и берендеев ждёт война. |
Слышишь, как за краем нарастает волчий вой — похоже, городу хана. |
Город, |
Между правдой и ветром, |
Между завтра и ночью, |
Город, |
Между ложью и светом, |
Между болью и строчек, |
В городе как-то не очень, |
Не очень. |
Не очень… |
Хочется и колется, и что-то не даёт, и сердце будто в кулаке. |
И бежит из города потерянный народ почти без мыслей, налегке. |
Солнечные зайчики покинули дома и разлетелись по лесам. |
Город был красавчик, нынче в городе тюрьма и виноват наш город сам. |
Город, |
Между правдой и ветром, |
Между завтра и ночью, |
Город, |
Между ложью и светом, |
Между болью и строчек, |
В городе как-то не очень, |
Не очень. |
Не очень… |
Ты меня прости, я не хотел тебя терять, но я теряю сам себя. |
Выбились из сил и не сумели ни поднять, ни даже просто разглядеть. |
На застывших улочках, в осунувшихся окнах, на тоскливых площадях |
Нету ни души, лишь кто-то жалкий и смешной, ещё пытающийся петь. |
Город, |
Между правдой и ветром, |
Между завтра и ночью, |
Город, |
Между ложью и светом, |
Между болью и строчек, |
В городе как-то не очень, |
Не очень. |
Не очень… |
Открываю окна, в них колотится луна, ища приют от пустоты. |
Улицы намокли и по улочкам одна идёшь оставшаяся ты. |
Приходи ко мне, мы вместе выйдем на балкон, |
Чтобы зажать ветра в горсти. |
Город издаёт протяжный вынужденный стон — |
Коль сможешь, город нас прости. |
Город, |
Между правдой и ветром, |
Между завтра и ночью, |
Город, |
Между ложью и светом, |
Между болью и строчек, |
В городе как-то не очень, |
Не очень. |
Не очень… |
(переклад) |
Бачиш, ці вулиці застигли на віки і нікуди не приведуть. |
Бачиш, ці площі огорнула туга — на них не танцюють, не співають. |
Бачиш, ці ворони кружляють над головою і Берендеєв чекає війна. |
Чуєш, як за краєм наростає вовче виття — схоже, місту хана. |
Місто, |
Між правдою та вітром, |
Між завтра і вночі, |
Місто, |
Між брехнею і світлом, |
Між болем і рядків, |
У місті якось не дуже, |
Не дуже. |
Не дуже… |
Хочеться і колеться, і щось не дає, і серце ніби в кулаку. |
І біжить із города втрачений народ майже без думок, без нічого. |
Сонячні зайчики покинули будинки і розлетілися по лісах. |
Місто було красенем, нині в місті в'язниця і винне наше місто само. |
Місто, |
Між правдою та вітром, |
Між завтра і вночі, |
Місто, |
Між брехнею і світлом, |
Між болем і рядків, |
У місті якось не дуже, |
Не дуже. |
Не дуже… |
Ти мене прости, я не хотів тебе втрачати, але я втрачаю сам себе. |
Вибилися із сил і не зуміли ні підняти, ні навіть просто розглянути. |
На застиглих вуличках, у сунулися вікнах, на тужливих площах |
Нема ні душі, лише хтось жалюгідний і смішний, який ще намагається співати. |
Місто, |
Між правдою та вітром, |
Між завтра і вночі, |
Місто, |
Між брехнею і світлом, |
Між болем і рядків, |
У місті якось не дуже, |
Не дуже. |
Не дуже… |
Відчиняю вікна, в них колотиться місяць, шукаючи притулок від порожнечі. |
Вулиці намокли і по вуличках одна йдеш ти, що залишилася. |
Приходь до мене, ми разом вийдемо на балкон, |
Щоб затиснути вітру в жмені. |
Місто видає протяжний вимушений стогін — |
Якщо зможеш, місто нас вибач. |
Місто, |
Між правдою та вітром, |
Між завтра і вночі, |
Місто, |
Між брехнею і світлом, |
Між болем і рядків, |
У місті якось не дуже, |
Не дуже. |
Не дуже… |