| У кожного свої уподобання.
|
| Комусь тихе забуття,
|
| А для мене хвилина щастя
|
| Погляд незнайомки зі схваленням.
|
| Життя нічого мене не вчить,
|
| Знову закоханий як уперше,
|
| А через рік роман набридне,
|
| Любов до труни, це не про нас.
|
| Життя нічого мене не вчить,
|
| З душею відкритою на показ,
|
| Чужа жінка пожартує
|
| І я закоханий як перший раз.
|
| Бувають злети та напасті,
|
| Перевернулися захоплення,
|
| А тут посмішка, просто здраст,
|
| Лише слово, привід для зближення.
|
| Життя нічого мене не вчить,
|
| Знову закоханий як уперше,
|
| А через рік роман набридне,
|
| Любов до труни, це не про нас.
|
| Погода і душа в негоді
|
| І неминуче старіння,
|
| Але знову секунда щастя,
|
| Погляд милих жінок з одкровенням.
|
| Життя нічого мене не вчить,
|
| Знову закоханий як уперше,
|
| А через рік роман набридне,
|
| Любов до труни, це не про нас.
|
| Життя нічого мене не вчить,
|
| З душею відкритою на показ,
|
| Чужа жінка пожартує
|
| І я закоханий як перший раз.
|
| А через рік роман набридне,
|
| Любов до труни, це не про нас.
|
| Любов до труни, це не про нас. |