| У минулому столітті, накотивши п'ять по п'ятдесят,
|
| на відкритті фонтану я курив косяк,
|
| з динаміків хрипіли в небо голоси,
|
| Кай Метов, Апіна, Буйнов – люта попса.
|
| Мами вбрані, батьки свіжовиголені,
|
| діти з морозивом - синку, щоки витри, ти
|
| у воду не лізь - пізно, тебе хоч вичавлюй,
|
| дякувати Богові, що зараз не квітень, а травень.
|
| Дівчинка – Кензо, хлопчик – Ван Мен Шоу,
|
| у неї кільце в носі, у нього свіжий шов,
|
| у плеєрі Земфіра, а в магнітолі Кучин,
|
| попереду ціле життя – наш щасливий випадок.
|
| Помотало мене, ось він я, знову тут,
|
| ні, не вгадав, я сьогодні тверезий.
|
| А у фонтані том недопалки та монетки,
|
| а на травневих наблизили малолітки.
|
| Так що, молодість, прощай, фонтан вичерпався,
|
| будуть бабки, приходь, відстовпимося.
|
| У кафе купив їжі, роздав бездомним псам,
|
| хлібний м'якуш покришив сизим голубам.
|
| Ти злітай за адресою, сядь на підвіконня,
|
| почекай, коли піде чоловік її полковник,
|
| постукай тим шифром, що я в двері стукав,
|
| вона дізнається і зрозуміє – я сумував.
|
| Ми зустрінемось з тобою біля фонтану,
|
| біль змиє краплями води,
|
| там, де вже квіти не в'януть,
|
| ми наче п'яні з ранку. |
| Адже ми
|
| зустрінемось з тобою біля фонтану,
|
| біль змиє краплями води,
|
| там, де вже квіти не в'януть,
|
| ми наче п'яні з ранку. |
| Адже ми
|
| зустрінемось з тобою біля фонтану,
|
| біль змиє краплями води,
|
| там, де вже квіти не в'януть,
|
| ми наче п'яні з ранку. |
| Адже ми
|
| зустрінемось з тобою біля фонтану... |