| По голові стриженої, по долі сидіння знову,
|
| Березень пробіг лучком, вийнявши з серця любов,
|
| Але доля хрестова — сумом не новою тисне,
|
| І з думками вільними, тіло під вежами чекає.
|
| Приспів:
|
| Тебе я пам'ятаю напам'ять,
|
| Хоч ворон у небі креслить коло,
|
| Нехай не скоро я вернусь,
|
| В опіках воркутинських завірюх,
|
| Розлуки нашої злий біль,
|
| По серцю раною полосне,
|
| З молитвою Господу простий,
|
| Вона колись піде.
|
| Лише спогади, тягнуть на спад тут дні,
|
| В них гіркота прощання, якщо не можеш—не чекай,
|
| І березневого вечора, точно, таким як тоді,
|
| Термін, що загинув на плечі мені, нас розлучив на року.
|
| Приспів:
|
| Тебе я пам'ятаю напам'ять,
|
| Хоч ворон у небі креслить коло,
|
| Нехай не скоро я вернусь,
|
| В опіках воркутинських завірюх,
|
| Розлуки нашої злий біль,
|
| По серцю раною полосне,
|
| З молитвою Господу простий,
|
| Вона колись піде.
|
| Життя раною глибоким, колишнім жорстоким б'є,
|
| По голові стриженої, по долі сидіння вліт.
|
| Взявши, мертвою хваткою, на волю ласий смуток,
|
| Тут буду крадькома пам'ятати тебе напам'ять.
|
| Приспів:
|
| Тебе я пам'ятаю напам'ять,
|
| Хоч ворон у небі креслить коло,
|
| Нехай не скоро я вернусь,
|
| В опіках воркутинських завірюх,
|
| Розлуки нашої злий біль,
|
| По серцю раною полосне,
|
| З молитвою Господу простий,
|
| Вона колись піде.
|
| Тебе я пам'ятаю напам'ять,
|
| Хоч ворон у небі креслить коло,
|
| Нехай не скоро я вернусь,
|
| В опіках воркутинських завірюх,
|
| Розлуки нашої злий біль,
|
| По серцю раною полосне,
|
| З молитвою Господу простий,
|
| Вона колись піде.
|
| Тебе я пам'ятаю напам'ять.
|
| Тебе я пам'ятаю напам'ять.
|
| Тебе я пам'ятаю напам'ять… |