| Я змінюю, як рукавички міста,
|
| Сотні тисяч кілометрів намотав.
|
| Мимохідь у літаках поїздах,
|
| Всі аркуші календарів по обривав.
|
| Де застуджений готельний затишок
|
| І рев «Боїнгів», що ковтають шасі.
|
| Я на мислячи про тебе себе ловлю
|
| І поспішаю до тебе навколо земної осі.
|
| Приспів:
|
| Хоч носить, як бродягу десь знову мене і знову.
|
| І розклад долі не змінити вже.
|
| Я залишаюся в живих, лише тому що є кохання,
|
| Вона давним-давно на ПМЖ у моїй душі.
|
| Хоч носить, як бродягу десь знову мене і знову.
|
| І розклад долі не змінити вже.
|
| Я залишаюся в живих, лише тому що є кохання,
|
| Вона давним-давно на ПМЖ у моїй душі.
|
| І нехай адреса моя не вулиця, ні будинок,
|
| Наламав по життя хай не мало дров.
|
| Я впевнений, що багатство моє в тому,
|
| Що притулок свій знайшла любов.
|
| З нею мені не заблудитися не пропасти,
|
| З нею мені не загубитися вдалину пилу.
|
| На всіх «Боїнгах» доля моя мчала,
|
| Щоб сказати тобі, здравствуй ось і я.
|
| Приспів:
|
| Хоч носить, як бродягу десь знову мене і знову.
|
| І розклад долі не змінити вже.
|
| Я залишаюся в живих, лише тому що є кохання,
|
| Вона давним-давно на ПМЖ у моїй душі.
|
| Хоч носить, як бродягу десь знову мене і знову.
|
| І розклад долі не змінити вже.
|
| Я залишаюся в живих, лише тому що є кохання,
|
| Вона давним-давно на ПМЖ у моїй душі.
|
| Хоч носить, як бродягу десь знову мене і знову.
|
| І розклад долі не змінити вже.
|
| Я залишаюся в живих, лише тому що є кохання,
|
| Вона давним-давно на ПМЖ у моїй душі. |