Переклад тексту пісні Синева - Евгений Григорьев – Жека

Синева (оригінал)

Надо мной карусель неба синего,
А вокруг васильковая степь,
И спиною, упав на Россию, я,
В синеву буду молча смотреть.
Захлебнусь глубиной её омута,
Распластавшись крестом на траве,
Полечу ветерком чуть затронутый,
По бескрайней её синеве.
Горький привкус травинки надкушенной,
Во хмельную толкнёт пелену,
Поломает меня безоружного
Проигравшего, с жизнью войну.
Всё что пройдено в миг подитожится,
Просветлеет «на раз» голова,
И возьмёт мою душу в заложницы,
Этих русских небес синева.
К ней губами прижмусь пересохшими,
До беспамятства ею напьюсь,
Хоть с живыми теперь, хоть с усопшими,
В синеву я уйти не боюсь.
Но лежу я, живой, ещё вроде бы,
Не открыты на небо пути,
Прислонившись спиной к своей Родине,
Посреди васильковой степи.

Синева (переклад)

Наді мною карусель неба синього,
А навколо волошковий степ,
І спиною, впавши на Росію, я,
У синяву мовчки дивитимуся.
Захлинусь глибиною її виру,
Розпластавшись хрестом на траві,
Полечу вітерцем трохи зачеплений,
За безкрайньою її синявою.
Гіркий присмак травинки надкушеної,
У хмільну штовхне пелену,
Поломає мене беззбройного
Того, хто програв, із життям війну.
Все що пройдено в миг підсумується,
Просвітліє «нараз» голова,
І візьме мою душу в заручниці,
Цих російських небес синява.
До неї губами притисніть пересохлими,
До безпритомності нею нап'юся,
Хоч із живими тепер, хоч із померлими,
У синяву я піти не боюся.
Але лежу я, живий, ще начебто,
Не відкриті на небо шляху,
Притулившись спиною до своєї Батьківщини,
Серед волошкового степу.