Переклад тексту пісні Шуршу ля фам - Евгений Григорьев – Жека

Шуршу ля фам (оригінал)

Тебе, сержант, скажу без протокола —
Я в жизни не видал ещё такого,
Она меня мочалила как тряпку,
Ну ладно, расскажу, всё по порядку.
Мене в колхозе выдали путёвку
По ленинским местам, с одной ночёвкой.
Такую ж дали зоотехнику Петрову
И дояру Валерке Комзякову.
Шуршу, шуршу, шуршу, шуршу ля фам,
Что было дальше, исполняю вам.
Всё началось у нас вполне прилично,
Ещё в автобусе мы начали с «Столичной»,
Ну, а когда к столице нашей подъезжали,
Мы это дело портвишком лакировали.
Потом на Щёлковском автобусном вокзале
Мы «Жигулёвского» по литру на нос взяли…
Сержант, поверишь, мы нисколько не устали,
У нас в колхозе всё в порядке с тормозами.
Шуршу, шуршу, шуршу, шуршу ля фам,
Что было дальше, расскажи ты нам.
Мы обсмотрели, я не вру, в натуре,
Какой-то памятник архитектуре,
Вот революции, когда места казали
Тогда в автобусе мы в аккурат поспали.
Со сна, кажись, попутал я музеи,
Проспавшись, я зашёл в другие двери,
Иду, гляжу, и возникает чуйство —
Вокруг другой экскурсии искусство.
Шуршу, шуршу, шуршу, шуршу ля фам,
Что было дальше, исполняю вам.
Залитым глазом у картины вижу
Мадам в прыщах — ну явно из Парижу.
В прозрачной кофточке, и юбочка в цветочках
На с*ськах пигавки и в золотых очёчках.
А в голове две розовые ленты,
Даже прыщи — и те интеллигентны —
Стоит и что-то явно намекает —
То мне моргнёт, то головой кивает.
А за спиной — огромная холера —
Бесстыжая и голая Венера,
А у меня из равицы ограда,
Мне дважды это предлагать не надо.
Шуршу, шуршу, шуршу, шуршу ля фам,
Что было дальше, расскажи ты нам.
Я ей — лямур, тужур, пардон, — и буду гадом
Не вижу повода, что бы за палисадом…
Она гундосит что-то по своёму,
Я догадался, мол, дружок, пойдём до дому.
А я что, рыжий, мухой согласился,
Видать от кофточки прозрачной возбудилси,
Ну, а потом всё было как в тумане,
Очухался в постели с сапогами.
Она такое делала со мною…
Я, было, чуть не повредился головою,
Она со мной такое вытворяла —
Я чуть не подавился одеялом.
Шуршу, шуршу, шуршу, шуршу ля фам,
Что было дальше, расскажи ты нам.
А я всю ночь как партизан терпел их нравы,
Сержант, поверь, не уронил я честь державы,
К утру как Бобик выбился из силы,
Ну, а мадама денег попросила.
Меня обидела до слёз её конкретность,
Я понимаю, там Париж, интеллигентность,
Терпел всю ночь прыщи, я ж не на службе,
Всё ради интернациональной дружбы.
Шуршу, шуршу, шуршу, шуршу ля фам,
Что было дальше, исполняю вам.
Ну, а она — лямур, тужур, гони валюту,
А я между прыщей ей как влеплю тут,
Я что ей, кобелина беспородный?
Ну и возник скандал международный.
Ты мне ответь сержант, без протокола,
Нас Родину любить учила школа?
Я от мадам всю ночь терпел мученья,
Ну, а меня за это в заключенье.
Шуршу, шуршу, шуршу, шуршу ля фам,
Как это было, я исполнил вам.
Шуршу, шуршу, шуршу, шуршу ля фам,
Как это было, рассказал ты нам.

(переклад)

Тобі, сержанте, скажу без протоколу —
Я в життя не бачив ще такого,
Вона мене мочалила як ганчірку,
Ну, добре, розповім, все по порядку.
Мене в колгоспі видали путівку
По ленінських місцях, з одним ночівлею.
Таку дали зоотехніку Петрову
І дояру Валерці Комзякову.
шурхіт, шурхіт, шурхіт, шурхіт ля фам,
Що було далі, виконую вам.
Все почалося у нас дуже пристойно,
Ще в автобусі ми почали з «Столичною»,
Ну, а коли до столиці нашої під'їжджали,
Ми цю справу портвішком лакували.
Потім на Щолківському автобусному вокзалі
Ми «Жигулівського» по літру на ніс взяли…
Сержант, повіриш, ми нітрохи не втомилися,
У нас у колгоспі все в порядку з гальмами.
шурхіт, шурхіт, шурхіт, шурхіт ля фам,
Що було далі, розкажи ти нам.
Ми оглянули, я не брешу, в натурі,
Якийсь пам'ятник архітектурі,
Ось революції, коли місця казали
Тоді в автобусі ми саме поспали.
Зі сну, здається, поплутав я музеї,
Проспавшись, я зайшов у інші двері,
Іду, дивлюся, і виникає відчуття —
Навколо іншої екскурсії мистецтво.
шурхіт, шурхіт, шурхіт, шурхіт ля фам,
Що було далі, виконую вам.
Залитим оком у картини бачу
Мадам у прищах — ну явно з Парижу.
В прозорій кофтині, і спідничка в квіточках
На с*ськах пигавки та в золотих окулярах.
А в голові дві рожеві стрічки,
Навіть прищі — і ті інтелігентні —
Стоїть і щось явно натякає—
То мені моргне, то головою киває.
А за спиною — величезна холера —
Безсоромна і гола Венера,
А у мені з равиці огорожі,
Мені двічі це пропонувати не треба.
шурхіт, шурхіт, шурхіт, шурхіт ля фам,
Що було далі, розкажи ти нам.
Я ї — лямур, тужур, пардон, — і буду гадом
Не бачу приводу, що би за палісадом…
Вона гундосить щось по своєму,
Я здогадався, мовляв, друже, підемо додому.
А я що, рудий, мухою погодився,
Видно від кофточки прозорої збудили,
Ну, а потім все було як у тумані,
Очухався в постелі з чоботами.
Вона таке робила зі мною…
Я, було, мало не пошкодився головою,
Вона зі мною таке витворювала —
Я мало не придушився ковдрою.
шурхіт, шурхіт, шурхіт, шурхіт ля фам,
Що було далі, розкажи ти нам.
А я всю ніч як партизан терпів їх нрави,
Сержант, повір, не впустив я честь держави,
На ранок як Бобик вибився з сили,
Ну, а мадама грошей попросила.
Мене образила до сльоз її конкретність,
Я розумію, там Париж, інтелігентність,
Терпів всю ніч прищі, я не на службі,
Все заради міжнародної дружби.
шурхіт, шурхіт, шурхіт, шурхіт ля фам,
Що було далі, виконую вам.
Ну, а вона — лямур, тужур, гони валюту,
А я між прищів їй як вліплю тут,
Що їй, кобеліна безпородний?
Ну і виник скандал міжнародний.
Ти мені відповідай сержант, без протоколу,
Нас Батьківщину любити навчала школа?
Я від мадам всю ніч терпів муки,
Ну, а мене за це в висновку.
шурхіт, шурхіт, шурхіт, шурхіт ля фам,
Як це було, я виконав вам.
шурхіт, шурхіт, шурхіт, шурхіт ля фам,
Як це було, розповів ти нам.