Переклад тексту пісні Ля минор - Евгений Григорьев – Жека

Ля минор (оригінал)

На ля минор привычно лягут пальцы,
И тихо зазвенит упругая струна,
Кому-то может с дуру показаться,
Что без меня сама одна поёт она.
Задышит треснувшей в дороге грудью,
Повиснув звуками в чужой для ней тиши,
Гитара петь без рук моих не будет,
И без моей измотанной души.
Припев:
Пой, родная, пой, родная,
А дорожка то, эх, у нас одна,
Дни на чёрте что меняя,
Мы с тобой живём играя,
Звонкая струна, тонкая струна.
Ей рвали струны, мне ломали крылья,
Ведь мы с ней встретились уже давным-давно,
Мы вместе с ней немели от бессилья,
Другого выбора нам было не дано.
По звону струн, как по следам нас гнали,
Я пропадал и возвращался снова к ней,
Под перебор её всю ночь гуляли,
С девчонкой, чьи глаза всего родней.
Припев:
Пой, родная, пой, родная,
А дорожка то, эх, у нас одна,
Дни на чёрте что меняя,
Мы с тобой живём играя,
Звонкая струна, тонкая струна.
Я разболтал ей все свои секреты,
В фальшивых нотах, ну и в песенных словах,
В моих по-пьянке часто сбитых в кровь руках.
Её чужие обнимали люди,
И с их аккордами, невольно согрешив,
Я знал, что так звенеть она не будет,
Как окунувшись в ля минор моей души.
Припев:
Пой, родная, пой, родная,
А дорожка то, эх, у нас одна,
Дни на чёрте что меняя,
Мы с тобой живём играя,
Звонкая струна, тонкая струна.
Пой, родная, пой, родная,
А дорожка то, эх, у нас одна,
Дни на чёрте что меняя,
Мы с тобой живём играя,
Звонкая струна, тонкая струна.

(переклад)

На ля мінор звично ляжуть пальці,
І тихо задзвенить пружна струна,
Комусь може здуру здатися,
Що без мене сама сама співає вона.
Задихає груди, що тріснули в дорозі,
Повиснувши звуками в чужій для неї тиші,
Гітара співати без рук моїх не буде,
І без моєї виснаженої душі.
Приспів:
Співай, рідна, співай, рідна,
А доріжка то, ех, у нас одна,
Дні на рисі що міняючи,
Ми з тобою живемо граючи,
Дзвінка струна, тонка струна.
Їй рвали струни, мені ламали крила,
Адже ми з ній зустрілися вже давним-давно,
Ми разом з ній неміли від безсилля,
Іншого вибору нам не було.
По дзвону струн, як по слідах нас гнали,
Я пропадав і повертався знову до неї,
Під перебір її всю ніч гуляли,
З дівчинкою, чиї очі найрідніші.
Приспів:
Співай, рідна, співай, рідна,
А доріжка то, ех, у нас одна,
Дні на рисі що міняючи,
Ми з тобою живемо граючи,
Дзвінка струна, тонка струна.
Я розболтав їй усі свої секрети,
У фальшивих нотах, ну і в пісенних словах,
У моїх п'янках часто збитих у кров руках.
Її чужі обіймали люди,
І с их акордами, мимоволі згрішивши,
Я знав, що так дзвеніти вона не буде,
Як занурившись у ля мінор моєї душі.
Приспів:
Співай, рідна, співай, рідна,
А доріжка то, ех, у нас одна,
Дні на рисі що міняючи,
Ми з тобою живемо граючи,
Дзвінка струна, тонка струна.
Співай, рідна, співай, рідна,
А доріжка то, ех, у нас одна,
Дні на рисі що міняючи,
Ми з тобою живемо граючи,
Дзвінка струна, тонка струна.