Переклад тексту пісні Листопады - Евгений Григорьев – Жека

Листопады (оригінал)

В память настежь распахнута дверь, все дела взаперти,
Хорохорятся звоном лады под рукою фальшиво,
И из прожитых дней мне себя не заставить уйти,
Все миноры собрал я со струн своей песней унылой.
И назойливой мухой у самого сердца зудят,
Только светлая грусть, и по старым друзьям ностальгия,
От неё убежать, это как убежать от себя,
Листопадами дней забрала и в себе закружила.
Припев:
Кружит листопадами, и под ноги падает,
Жёлтыми нарядами, цифрами и датами,
Снами беспокойными, девочками стройными,
Мыслями достойными и путями вольными.
Как мне осень такую в себе расхлебать — пережить,
Листья дней, бросить под ноги, чтобы не вытоптать душу,
Новосёлом в небесных садах, улетев не кружить,
И не сгинуть, сгорев в молчаливом костре равнодушья.
В память настежь распахнута дверь, под хрипатый мотив,
Ностальгией осенней я как сквозняками простужен,
И минувшую грусть, у гитарной струны подхватив,
По бескрайней земле листопадами вечными кружит.
Припев:
Кружит листопадами, и под ноги падает,
Жёлтыми нарядами, цифрами и датами,
Снами беспокойными, девочками стройными,
Мыслями достойными и путями вольными.

Листопады (переклад)

В пам'ять навстіж відчинені двері, всі справи замкнені,
Хорохоряться дзвоном лади під рукою фальшиво,
І з прожитих днів мені себе не змусити піти,
Усі мінори зібрав я зі струн своєю піснею похмурою.
І настирливою мухою у самого серця сверблять,
Тільки світлий смуток, і по старим друзям ностальгія,
Від неї втекти, це як втекти від себе,
Листопадами днів забрала і в себе закружляла.
Приспів:
Кружить листопадами, і під ноги падає,
Жовтими вбраннями, цифрами та датами,
Снами неспокійними, стрункими дівчатками,
Думками гідними і шляхами вільними.
Як мені осінь таку в собі розхлинати пережити,
Листя днів, кинути під ноги, щоб не витоптати душу,
Новоселом у небесних садах, полетівши не кружляти,
І не згинути, згорівши в мовчазному багатті байдужості.
В пам'ять навстіж відчинені двері, під хрипатий мотив,
Ностальгією осінньою я як протягами застуджений,
І минулий сум, у гітарної струни підхопивши,
По безкрайній землі листями вічними кружляє.
Приспів:
Кружить листопадами, і під ноги падає,
Жовтими вбраннями, цифрами та датами,
Снами неспокійними, стрункими дівчатками,
Думками гідними і шляхами вільними.