Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Кленовая ветвь, виконавця - Йовин. Пісня з альбому Весна на поражение, у жанрі Фолк-рок
Дата випуску: 30.05.1999
Лейбл звукозапису: Йовин
Мова пісні: Російська мова
Кленовая ветвь(оригінал) |
Погляди — |
Это вянет кленовая ветвь, ото дня |
Приближаясь к зиме, |
А зима за закатом идет. |
Впереди |
Долгий путь ожидает тебя и меня |
В роковой полутьме. |
Слышишь, ветер тревожно поет? |
Нам осталось немного, |
Спасения нет. |
Эй, трубите тревогу, |
Полынь-бересклет. |
Ярко-алым костром полыхает в осеннем пожаре |
Кленовая ветвь. |
Всем ветрам |
Есть приказ дуть на юго-восток, чтобы плыть |
Нам по правую руку |
Восхода, о лете скорбя. |
От утра |
До утра будет утро и время забыть |
Ненаглядного друга, |
Который забудет тебя. |
Ничего не вернется, — |
Ты видишь следы? |
Этот путь оборвется |
У кромки воды, |
И еще ты заметишь у самого берега |
Клена багряную ветвь. |
Что ж, возьми |
Свою боль, чтобы выбросить в волны ее |
И отныне не помнить, не знать |
И не плакать о ней. |
Обними |
Меня крепче под парусом белым и кубок |
Наполни вином золотистым |
Непрожитых дней. |
Это только начало |
В осеннем раю. |
Сам Господь у причала |
Встречает ладью, |
А в ладонях его полыхает закатным пожаром |
Кленовая ветвь. |
(переклад) |
Подивися— |
Це в'яне кленова гілка, від дня |
Наближаючись до зими, |
А зима за заходом йде. |
Попереду |
Довгий шлях чекає на тебе і мене |
У роковій напівтемряві. |
Чуєш, вітер тривожно співає? |
Нам залишилося небагато, |
Порятунку немає. |
Гей, трубіть на сполох, |
Полин-бересклет. |
Яскраво-червоним багаттям палає в осінній пожежі |
Кленова гілка. |
Всім вітрам |
Є наказ дути на південний схід, щоб плисти |
Нам по праву руку |
Сходу, про літо скорботи. |
Від ранку |
До ранку буде ранок і час забути |
Ненаочного друга, |
Який забуде тебе. |
Нічого не повернеться, — |
Ти бачиш сліди? |
Цей шлях обірветься |
Біля кромки води, |
І ще ти помітиш біля самого берега |
Клена багряну гілку. |
Що ж, візьми |
Свій біль, щоб викинути у хвилі її |
І відтепер не пам'ятати, не знати |
І не плакати про неї. |
Обійми |
Мене міцніше під вітрилом білим і кубок |
Наповни вином золотистим |
Непрожиті дні. |
Це лише початок |
В осінньому раю. |
Сам Господь біля причалу |
Зустрічає туру, |
А в долонях його палахкотить західною пожежею |
Кленова гілка. |