Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Ронсеваль , виконавця - Йовин. Пісня з альбому Дезертир, у жанрі Русская авторская песняДата випуску: 30.05.2000
Лейбл звукозапису: Йовин
Мова пісні: Російська мова
Ронсеваль(оригінал) |
| Ты тогда уже знал лучше нас, но молчали не дрогнув губы, |
| Что ты знал в тот последний час, час когда закричали трубы? |
| Рухнул в дребезги свод земной, и запели, и заплясали, |
| И схлестнулась волна с волной, разбиваясь меж стен Ронсеваля! |
| Разбиваясь меж стен... |
| Ты же знал на вопрос ответ, уходя обо всем уже знал ты, |
| И смотрел неотрывно вслед синий взгляд златокудрой Альды. |
| А ты спорить решил с судьбой, не познав ни любви, ни печали, |
| Принимал свой последний бой между стылых камней Ронсеваля! |
| Между стылых камней... |
| Слышишь бьется, как кровь в виске, стук копыт - это мчит подмога! |
| Но сломавшись в твоей руке, разлетелись осколки рога!.. |
| Торжествующий крик врага, переливы пьянеющей стали, |
| Слышишь - звонко трубят рога, эхом бьются в груди Ронсеваля! |
| Эхом бьются в груди... |
| И сжимая в ладонях клинок, ты смеялся легко и беспечно, |
| Уходя за последний порог, в безоглядную дальнюю вечность, |
| В безоглядную дальнюю даль, к голосам, что безмолвно звали, |
| Оставляя на век Ронсеваль, оставаясь на век в Ронсевале... |
| Оставляя на век... |
| Оставаясь на век... |
| (переклад) |
| Ти тоді вже знав краще за нас, але мовчали не здригнувшись, |
| Що ти знав у ту останню годину, коли закричали труби? |
| Рухнув у брязкіт звід земний, і заспівали, і затанцювали, |
| І схлинулася хвиля з хвилею, розбиваючись між стінами Ронсеваля! |
| Розбиваючись між стінами... |
| Ти ж знав на запитання відповідь, йдучи про все, вже знав ти, |
| І дивився невідривно слідом синій погляд златокудрої Альди. |
| А ти сперечатися вирішив з долею, не пізнавши ні кохання, ні смутку, |
| Приймав свій останній бій між стилі камені Ронсеваля! |
| Між стилі каміння... |
| Чуєш б'ється, як кров у скроні, стукіт копит - це мчить підмога! |
| Але зламавшись у твоїй руці, розлетілися уламки рога! |
| Урочистий крик ворога, переливи п'янкої сталі, |
| Чуєш - дзвінко трубять роги, луною б'ються в грудях Ронсеваля! |
| Відлунням б'ються в грудях... |
| І стискаючи в долонях клинок, ти сміявся легко та безтурботно, |
| Ідучи за останній поріг, у безоглядну дальню вічність, |
| У безоглядну далеку далечінь, до голосів, що безмовно звали, |
| Залишаючи на вік Ронсеваль, залишаючись на вік у Ронсевалі. |
| Залишаючи на вік... |
| Залишаючись на вік. |