| В окне проносятся дома, проносятся леса, проносятся столетия.
| У вікні проносяться будинки, проносяться ліси, проносяться сторіччя.
|
| Куда спешит по проводам чей голос для кого он дрогнет в тишине.
| Куди поспішає по проводах чийсь голос для кого він здригнеться в тиші.
|
| Во мне безмолвие ума, и эти голоса – единственный на свете яд,
| У мене безмовність розуму, і ці голоси – єдина на світі отрута,
|
| Что даст мне силы разгадать, какой конечный фон и скоро ли конец.
| Що дасть мені сили розгадати, яке кінцеве тло і чи скоро кінець.
|
| Наши дома под бурными потоками –
| Наші будинки під бурхливими потоками
|
| Кивает корма – приветствуют со дна.
| Киває корми – вітають із дна.
|
| Мы – тишина.
| Ми – тиша.
|
| Мы – Радуга далёкая.
| Ми – Веселка далека.
|
| И где-то идёт последняя волна.
| І десь іде остання хвиля.
|
| Огни мерцают в вышине, прекрасен звёздный час, открыт знакомый райский сад
| Вогні мерехтять у висоті, прекрасна зоряна година, відкрито знайомий райський сад.
|
| Трава сокроет все следы. | Трава приховає всі сліди. |
| Бежим за небеса, над звёздами летать.
| Біжимо за небеса, над зірками літати.
|
| Они горели столько лет, они сгорят без нас, и всё, что нам останется –
| Вони горіли стільки років, вони згорять без нас, і все, що нам залишиться.
|
| Срывать запретные плоды и пробовать опять, и пробовать опять.
| Зривати заборонені плоди і спробувати знову, і спробувати знову.
|
| Наши дома под бурными потоками –
| Наші будинки під бурхливими потоками
|
| Кивает корма – приветствуют со дна.
| Киває корми – вітають із дна.
|
| Мы – тишина.
| Ми – тиша.
|
| Мы – Радуга далёкая.
| Ми – Веселка далека.
|
| И где-то идёт последняя волна. | І десь іде остання хвиля. |