Переклад тексту пісні Les gens qui passent - Volodia

Les gens qui passent (оригінал)

Garçon, mettez-moi un allongé
Auriez-vous un crayon aussi?
Que j'écrive une chanson, merci
Celle-ci, c’est aux passants que j’la dédirai
J’trouverai bien l’inspiration dans un troquet à Nation
D’t’façons, j’m’inspire des gens qui passent, qui tracent
J’m’imagine leurs histoires, sirotant un café en terrasse
J’les regarde défiler, du plus joyeux au plus déprimé
J’essaye de cerner les figures marquées de ceux qui ont trimé
Ils ont tous des choses à dire, une vie à raconter
Des malheurs surmontés et des tonnes de fous rires
Y’a des oiseaux d’passage et des pigeons à 'ris-Pas', ouais
On voit tout dans les rues d’la capitale
Des MC freestylent au coin d’la ruelle d’en face
S'épatent de la ville sur un beat et des rimes fantasques
Mon regard bloque sur une métisse sensat'
Elle me voit aussi (pause), j’veux pas qu’l’instant passe
Au loin, je vois ce jeune couple qui s’engueule
Mais pourquoi ils s’en veulent?
Parfois, l’amour s’envole
Vous inquiétez pas trop, on se retrouve en étant seul
Et on ne peut entendre l’amour qu’en écoutant nos pleures
Ainsi va la vie, le vent l’emporte
Malgré nos chaînes et les poids que l’on porte
On cherche le paradis au pied de nos portes
Et, si c’est pas pour soi qu’on vit, c’est pour les autres
J’pourrais demander à cette mamie, p’t-être qu’elle a des réponses
Accrochée à sa canne, je vois qu’elle ne renonce
Malgré la solitude, les mots et les temps qui changent
Ici, c’est la seule à écouter les oiseaux qui chantent
Dans c’boucan urbain, moi, je n’entends que les sirènes
La clope au bec, j’me demande à quand la vie saigne
Y’a rien qui presse, à part ce gars en costard-cravate
Courant après un bus, p’t-être pour un contrat d’travail
L’habit ne fait pas l’moine, et la galère est partout
On ne vit qu’une fois, donc je préfère être troubadour
Comme cet artiste de rue, là bas, qui cherche les regards
Personne ne le voit mais il continue et se marre
L’avenir dans le chapeau, bravo
Chaque jour, il ne s’agit que de se jeter à l’eau
La sagesse comme fardeau dans l’sac à dos d’ce voyageur
Qui marche, on voit le monde dans ses yeux d’explorateur
Devant moi passe une maman, dans chaque paume un môme
Peur de rien en la tenant, leurs rires met du baume
La force d’une mère comme l’union des éléments
Pour eux, elle peut tout faire, elle avance en les aimant
C’est pas les gens qui passent, c’est le temps (c'est le temps)
C’est pas les gens qui passent, c’est le temps (c'est le temps)
Ainsi va la vie, le vent l’emporte
Malgré nos chaînes et les poids que l’on porte
On cherche le paradis au pied de nos portes
Et, si c’est pas pour soi qu’on vit, c’est pour les autres
Les gens qui passent, c’est toi, c’est moi, c’est nous, c’est vous, c’est tout
C’est pas les gens qui passent, c’est la vie, c’est le temps

Les gens qui passent (переклад)

Хлопче, поклади мене
У вас теж є олівець?
Що я напишу пісню, дякую
Цей я присвячую перехожим
Я знайду натхнення в кафе в Nation
У будь-якому випадку мене надихають люди, які проходять повз, які стежать
Я уявляю їх історії, попиваючи каву на терасі
Я спостерігаю, як вони парадують, від найщасливіших до найпригнічених
Я намагаюся визначити позначені постаті тих, хто трудився
Усім їм є що сказати, про життя
Нещастя долають і тонни сміху
Є перелітні птахи та голуби, щоб посміятися, так
Все ми бачимо на вулицях столиці
MCs freestyle за рогом алеї навпроти
Візьміть місто штурмом за допомогою химерного ритму та рим
Мій погляд зупиняється на сенсаційному метисі
Вона мене теж бачить (пауза), я не хочу, щоб момент минув
Вдалині я бачу цю молоду пару, яка б’ється
Але чому вони цього хочуть?
Іноді любов відлітає
Не хвилюйся сильно, ми залишимося на самоті
А любов можна почути, тільки слухаючи наші крики
Так іде життя, вітер його забирає
Незважаючи на наші ланцюги та ваги, які ми несемо
Ми шукаємо рай на порозі
І якщо хтось живе не для себе, то для інших
Я міг би запитати цю бабусю, можливо, вона отримала якісь відповіді
Причепившись до її тростини, я бачу, що вона не здається
Незважаючи на самотність, слова та мінливі часи
Ось вона єдина слухає спів птахів
У цьому міському галасі я чую лише сирени
Сигарета в роті, мені цікаво, коли життя кровоточить
Немає поспіху, крім цього хлопця в костюмі і краватці
Бігати за автобусом, можливо, за контрактом
Звичка не робить ченця, а галера всюди
Ти живеш лише раз, тож я краще буду трубадуром
Як той вуличний артист там, який шукає поглядів
Його ніхто не бачить, але він йде далі й сміється
Майбутнє в капелюсі, молодець
Кожен день – це просто зробити крок
Мудрість як тягар у рюкзаку цього мандрівника
Хто йде, ми бачимо світ очима його дослідника
Переді мною проходить мама, в кожній долоньці малюк
Боячись нічого не тримати її, їхній сміх — бальзам
Сила матері як союз стихій
Для них вона може все, вона продовжує любити їх
Це не люди, що проходять повз, це час (це час)
Це не люди, що проходять повз, це час (це час)
Так іде життя, вітер його забирає
Незважаючи на наші ланцюги та ваги, які ми несемо
Ми шукаємо рай на порозі
І якщо хтось живе не для себе, то для інших
Люди, що проходять повз, це ти, це я, це ми, це ти, це все
Повз люди не проходять, це життя, пора