| Золотиться сіренький димок,
|
| Тая в золотих променях заходу сонця,
|
| Пісеньку приніс мені вітерець,
|
| Ту, що співала мила колись.
|
| Жив в Одесі славний хлопчина,
|
| Їздив він в Херсон за голубами,
|
| І вдалині мелькав його човник,
|
| З білими, як чайка, вітрилами.
|
| І вдалині мелькав його човник,
|
| З білими, як чайка, вітрилами.
|
| Голубів він там не купував,
|
| Лазив той хлопчик по кишенях,
|
| Велику валюту добував,
|
| І гуляв із братвою по ресторанам.
|
| Велику валюту добував,
|
| І гуляв із братвою по ресторанам.
|
| Але одного разу цей хлопчина
|
| Не повернувся до свого міста коханий,
|
| І даремно дівчина чекала
|
| У причалу в сукні темно-синім.
|
| І даремно дівчина чекала
|
| У причалу в сукні темно-синім.
|
| Хто розлучає, дитинко, нас,
|
| Хто нам підніс смуток-розлуку,
|
| Хто на наше щастя і спокій
|
| Підняв закривавлену руку?
|
| Хто на наше щастя і спокій
|
| Підняв закривавлену руку?
|
| Табір розлучає нас із тобою,
|
| Прокурор приніс смуток-розлуку,
|
| Суд на наше щастя і спокій
|
| Підняв закривавлену руку.
|
| Суд на наше щастя і спокій
|
| Підняв закривавлену руку.
|
| Але в яким би ні був я краю,
|
| Тебе любити як волю буду міцно,
|
| Як і волю я тебе люблю,
|
| А на волі злодій буває рідко.
|
| Як і волю я тебе люблю,
|
| А на волі злодій буває рідко. |