Переклад тексту пісні Ветер осенний - Виктор Петлюра

Ветер осенний (оригінал)

Ветер осенний тихо стонет и плачет,
В домике том, что стоит у реки.
Там маленький мальчик тянет ручонки
И хочет он маму свою разбудить:
Мама, ты спишь, а тебя одевают
В белый какой-то непонятный наряд.
Люди чужие молитвы читают,
А свечи из воска ой как тускло горят:
Папа, скажи, почему мать не дышит,
Глазки закрыты, и рука холодна.
Сколько я плачу, а мама не слышит —
Значит, она разлюбила меня…
Мальчик, не плачь, не тревожь мою душу,
Каждое слово терзает меня.
Нет у нас мамы, нет у нас счастья,
Нет у нас мамы, она умерла…
Лишь полдень наступит, гроб с телом выносят
И раздается тот жалобный крик:
Люди чужие, отдайте мне маму,
Как тяжело без нее будет жить…
Ветер осенний тихо стонет и плачет,
В домике том, что стоит у реки.
Там маленький мальчик тянет ручонки
И хочет он маму свою разбудить…

(переклад)

Вітер осінній тихо стогне і плаче,
У будиночку тому, що стоїть біля річки.
Там маленький хлопчик тягне рученята
І хоче він маму свою розбудити:
Мамо, ти спиш, а тебе одягають
У біле якесь незрозуміле вбрання.
Люди чужі молитви читають,
А свічки з воску ой як тьмяно горять:
Тату, скажи, чому мати не дихає,
Очі закриті, і рука холодна.
Скільки я плачу, а мама не чує
Значить, вона розлюбила мене.
Хлопчик, не плач, не тривож мою душу,
Кожне слово мучить мене.
Ні у нас нас мами, немає у нас щастя,
Ні в нас мами, вона померла ...
Лише опівдні настане, труну з тілом виносять
І лунає той жалібний крик:
Люди чужі, дайте мені маму,
Як важко без неї житиме...
Вітер осінній тихо стогне і плаче,
У будиночку тому, що стоїть біля річки.
Там маленький хлопчик тягне рученята
І хоче він маму свою розбудити...