Переклад тексту пісні Пять минут о многом - Виктор Петлюра

Пять минут о многом (оригінал)

Я двор узнал едва ли,
Деревья меньше стали,
Он был весь мой, а стал ничей…
И дверь откроет мама,
И, как-то, очень странно мне,
Что нет своих ключей.
Мы посидим, поговорим о чём тревожится,
Посмотрим фото, станем деда вспоминать.
А мне к её руке щекой прижаться хочется,
И пять минут о чём-то многом помолчать.
Расскажешь про соседей,
Про то, как любят сплетни,
Как смотришь фильм до дремоты.
Часы пробьют двенадцать,
И, вот бы, мне остаться здесь,
Сбежав от суеты…
И одеяло, как тогда, все так же колется,
На стенке радио устало чушь играть.
А мне к её руке щекой прижаться хочется,
И пять минут о чём-то многом помолчать…
Три дня пройдут минутой,
Наступит это утро,
И ты начнёшь слезу скрывать.
Ну, хватит, мам, не надо,
Я обещаю и звонить,
И чаще приезжать.
Мы посидим «на посошок», ну так уж водится,
Внизу такси, и не застелена кровать.
А мне к её руке щекой прижаться хочется,
И пять минут о чём-то многом помолчать…

(переклад)

Я двір впізнав навряд чи,
Дерева менше стали,
Він був весь мій, а став нічий…
І двері відкриє мама,
І, якось, дуже дивно мені,
Що немає своїх ключів.
Ми посидимо, поговоримо про що тривожиться,
Подивимося фото, будемо діда згадувати.
А мені до руки щокою притулитися хочеться,
І п'ять хвилин про щось багато в чому помовчати.
Розкажеш про сусідів,
Про те, як люблять плітки,
Як дивишся фільм до дрімоти.
Годинник проб'є дванадцять,
І, ось би, мені залишитися тут,
Втікши від суєти…
І ковдра, як тоді, все так же колеться,
На стіні радіо втомилося нісенітниця грати.
А мені до руки щокою притулитися хочеться,
І п'ять хвилин про щось багато в чому помовчати...
Три дні пройдуть хвилиною,
Настане цей ранок,
І ти почнеш сльозу приховувати.
Ну, годі, мам, не треба,
Я обіцяю і дзвонити,
І частіше приїжджати.
Ми посидимо «на ціпок», ну так вже водиться,
Внизу таксі, і не застелене ліжко.
А мені до руки щокою притулитися хочеться,
І п'ять хвилин про щось багато в чому помовчати...