| Загублено
|
| Я знову бігаю колами
|
| Але, здається, усі ці двері відкриті
|
| Як дзеркала, що відображають правду
|
| Починається
|
| Нічого
|
| Ніде
|
| Чорнота
|
| Відчай
|
| Зачекайте
|
| Я бачу, що щось рухається попереду
|
| Я не повинен дозволяти себе втягнути
|
| Чоловік у масці простягає руку, щоб подати йому руку
|
| Чи знайду я колись спосіб
|
| Не з цього місця
|
| Скрізь, куди б я не повернувся
|
| Все виглядає однаково
|
| Все ще йди цією самотньою дорогою
|
| Коли закінчиться
|
| Я бачу своє падіння з благодаті
|
| Ці болючі моменти
|
| Просто щоб стерти мою шкіру
|
| Куди мені зараз йти
|
| як я можу знайти дорогу додому
|
| У розпачі я приховую правду
|
| Лише для того, щоб з’ясуватись наприкінці
|
| Тепер
|
| Я бачу крізь їхні кровожерливі погляди
|
| І я зрозумів, що я — здобич
|
| Приховування намірів перед ними
|
| Зрадили
|
| Тепер я знаю
|
| Усі ці підступні таємниці ти зберігаєш
|
| Тепер моя мука знята з мене
|
| Щирість не вдалася тільки залишилася
|
| Обман
|
| Чи знайду я колись спосіб
|
| Не з цього місця
|
| Скрізь, куди б я не повернувся
|
| Все виглядає однаково
|
| Але все ж пройдіть цією самотньою дорогою
|
| Коли закінчиться
|
| Я бачу своє падіння з благодаті
|
| Ці болючі моменти
|
| Просто щоб стерти мою шкіру
|
| Куди мені зараз йти
|
| Як я можу знайти дорогу додому
|
| У розпачі я приховую правду
|
| Лише для того, щоб з’ясуватись наприкінці
|
| Як я затоплю мою гідність
|
| Я намагаюся зрозуміти це життя
|
| Знайди місце, де я належу
|
| Правда горить всередині
|
| А полум’я дає світло для пошуку
|
| Що я взагалі ніколи не був тут
|
| Як я затоплю мою гідність
|
| Я намагаюся зрозуміти це життя
|
| Де я належу
|
| Правда горить всередині
|
| А полум’я дає світло для пошуку
|
| Що я взагалі ніколи не був тут
|
| Ці болючі моменти
|
| Просто щоб стерти мою шкіру
|
| Куди мені зараз йти
|
| Як я можу знайти дорогу додому
|
| У розпачі я приховую правду
|
| Лише для того, щоб з’ясуватись наприкінці |