| Гей, ангеле, ми можемо танцювати на краю цієї катастрофи?
|
| Чи можемо ми рухатися далі, незважаючи на те, чого нам не вистачає?
|
| Ми задихаємося, намагаючись існувати
|
| Втеча – це брехня, агонія триває
|
| Травма призводить до бездонного відчаю
|
| Але я краще відчуваю горе
|
| Поводьтеся, ніби мені байдуже
|
| Тож вдихніть
|
| Якщо я повинен відчути це
|
| Я вдихну
|
| І скуштуйте це солодке лихо
|
| Я створюю мозолі там, де я повинен відчути
|
| І я ставлю на те, що все, що залишилося, на шанс
|
| Щось справжнє
|
| Вибачте, я зашив кратер у своїх грудях
|
| Чи можете ви допомогти мені зняти шви й розв’язати безлад?
|
| Травма призводить до бездонного відчаю
|
| Але я хотів би відчути душевний біль
|
| Поводьтеся так, ніби мені байдуже
|
| Тож вдихніть
|
| Якщо я повинен відчути це
|
| Я вдихну
|
| І скуштуйте це солодке лихо
|
| О, я був тут раніше
|
| Усі звалилися на підлогу
|
| Якщо я зможу тримати тебе руки
|
| Можливо, ви зможете мені допомогти
|
| тому що гра підроблена
|
| І я не хочу більше просити наших друзів
|
| Щоб прийти і поводитися так, ніби вони не знають, що я втрачаю це
|
| Підходити й поводитися так, ніби вони не знають, що я прикидаюся
|
| Щоб прийти і поводитися так, ніби вони не знають…
|
| Тож вдихніть
|
| Якщо я повинен відчути це
|
| Я вдихну
|
| І скуштуйте це солодке лихо
|
| Вдихни… |